Весна – сезон кропиви. Саме тоді молоде листя жаливи найбагатше на вітаміни, і саме тоді її починають збирати, заварювати, додавати в їжу і використовувати для догляду за волоссям. Рослина, яка здавна вміє «за себе постояти», насправді є однією з найпоживніших і найдоступніших лікарських рослин помірного клімату.
Чому кропива пече
Латинська назва кропиви – Urtica, від urere – «палити», «горіти». І це не просто поетика. Листя вкрите жалкими волосками: при дотику їхні кінчики обламуються, гострі краї встромлюються в шкіру і впорскують мурашину кислоту – майже як мікроскопічний шприц.
У більшості випадків такий опік минає сам і не є небезпечним. Він може навіть мати легкий подразнюючий ефект, що покращує кровообіг – саме тому кропиву здавна використовували для «жалення» при ревматизмі. Але офіційна медицина лікувальним цей метод не вважає.
Склад кропиви: що в ній є
Кропива – один із рекордсменів серед рослин за кількістю корисних речовин у листі. У ній є:
- Вітаміни – C, K, A, E та група B. Вітамін K покращує згортання крові і має протизапальну дію; бета-каротин підтримує гостроту зору; вітамін C – основа імунного захисту
- Мінерали – залізо, кальцій (у формі карбонату, який не навантажує нирки), магній, цинк, селен, мідь, фосфор
- Інші речовини – хлорофіл, флавоноїди, дубильні речовини, фітонциди, кверцетин, органічні кислоти (мурашина, кавова, ферулова)
Для порівняння: 100 г кропиви містить більше заліза, ніж шпинат, і стільки ж кальцію, скільки молоко.
Користь кропиви для організму
Завдяки такому складу кропиву здавна використовували і як лікарську сировину, і як харчову рослину. Про її властивості писали ще Гіппократ і Діоскорид – кровоспинна, протизапальна і сечогінна дія кропиви відома понад дві тисячі років. Пліній Старший і Авіценна застосовували її при кровотечах, запаленнях, шкірних захворюваннях і ревматизмі.
Сьогодні кропива є офіційно визнаною лікарською сировиною. Її сухий екстракт входить до складу фармацевтичного препарату «Аллохол», який призначають при захворюваннях печінки та жовчних шляхів.
Основні доведені ефекти кропиви:
- підвищує рівень гемоглобіну і збільшує кількість еритроцитів
- зміцнює імунітет завдяки вітаміну C та біологічно активним речовинам
- покращує обмін речовин – вуглеводів і білків
- має протизапальну, в’яжучу, сечогінну і кровоспинну дію
- виводить токсини завдяки целюлозі та лігнінам
- допомагає при захворюваннях жовчного міхура, печінки і хронічних запорах
- сприяє зниженню рівня цукру в крові
Протипоказання і шкода кропиви
При всій своїй користі кропива – не універсальний засіб. Є стани, при яких її вживати не можна або потрібна обережність.
Кропива протипоказана при:
- підвищеному згортанні крові та прийомі антикоагулянтів
- тромбофлебіті, варикозі та атеросклерозі (ризик утворення тромбів)
- захворюваннях нирок
- кровотечах, спричинених кістами, поліпами або пухлинами
- вагітності (може спричинити скорочення матки)
- дітям до 3 років
У людей похилого віку кропива може знижувати тиск, тому гіпертонікам варто бути обережними. Перед регулярним вживанням – особливо з лікувальною метою – краще проконсультуватися з лікарем.
Як використовують кропиву
Кропиву вживають у кількох формах – залежно від того, яку мету переслідують.
Найпростіший і найпоширеніший спосіб – чай або відвар з кропиви: сушене листя заварюють окропом, настоюють 10–15 хвилин і п’ють курсами по 2–3 тижні. Такий напій підтримує імунітет, допомагає при втомі після зими і м’яко тонізує.
У кулінарії молоде листя додають у зелений борщ, салати, картопляне пюре і пироги – але обов’язково після ошпарювання окропом, інакше пектиме. Навесні це один із найдоступніших способів збагатити раціон залізом і вітамінами.
Для догляду за волоссям роблять відвари і настої для ополіскування – простий домашній ритуал, який допомагає зміцнити волосся і зменшити лупу. Рецепти тут прості, але потребують регулярності.
І нарешті – якщо хочете заготовити кропиву самостійно, варто знати як правильно збирати і сушити кропиву: коли саме збирати, де не можна і як зберігати, щоб не втратила властивостей.
Матеріали цієї статті мають інформаційний характер. Лікування необхідно погоджувати з лікарем.
