Ніла Іваненко 
Команда науковців із Національного центру наукових досліджень Франції (CNRS) виявила, що унікальні наноскопічні білки, отримані з антитіл верблюдів і лам, здатні проникати в міжклітинний простір так спритно, як жодні інші антитіла. Дослідники передбачають, що ці крихітні молекули згодом навіть зможуть захищати мозок від недуг, які важко піддаються лікуванню. Таких, приміром, як хвороба Альцгеймера та шизофренія, розповіло видання Science Alert.
Антитіла – це білки, які наша імунна система використовує для того, щоб помітити небажані матеріали в організмі (віруси, токсини тощо), які, наче сміття, підлягають видаленню. Нанотіла – урізані версії цих білків – можуть проникати у важкодоступні ділянки організму та знешкоджувати небезпечні речовини.
Про що дізналися вчені?
Дослідники із CNRS вважають, що невеликий розмір нанотіл робить їх ідеальними для проникнення в мозок та лікування його тканин з меншою кількістю побічних ефектів. До речі, до цього часу були схвалені чотири доступні методи лікування з використанням нанотіл для лікування інших частин тіла.
Представники сімейства верблюдових (зокрема лам, верблюдів та альпак) природно виробляють антитіла меншого розміру, ніж людські. Вчені вдосконалили їх у лабораторних умовах, зробивши приблизно вдесятеро меншими за поширений Y-подібний імуноглобулін G.
Хоча відомо, що акули також виробляють нанотіла, саме наші родичі-ссавці мають біологічну конституцію, яка найкраще узгоджується з людською імунною системою. Нанотіла від верблюдових уже продемонстрували свою ефективність у захисті людей від грипу А і В, шлунково-кишкового норовірусу, COVID-19 і навіть ВІЛ.
До недавнього часу вважалося, що нанотіла не можуть бути використані для лікування захворювань головного мозку, оскільки нирки людини виводять їх із кровотоку ще до того, як вони встигають досягти своєї цілі. Також панувала думка, що вони не здатні легко долати гематоенцефалічний бар’єр – найважливіший контрольний пункт для будь-яких препаратів, що впливають на мозок.
Однак тепер дослідники розв’язали більшість цих питань. Лабораторні експерименти команди на тваринних моделях показали: модифіковані нанотіла можуть долати гематоенцефалічний бар’єр, виявляти та усувати ключові маркери хвороби Альцгеймера – білки тау і бета-амілоїд.
«Нанотіла верблюдових відкривають нову еру біологічної терапії захворювань мозку. Ми вважаємо, що нанотіла можуть стати новим класом препаратів, що займає проміжне положення між звичайними антитілами та малими молекулами», – зазначив Філіп Рондар, нейрофармаколог-дослідник із CNRS. Але перш ніж ці препарати потраплять у живий мозок людини, вченим необхідно оцінити їхню стабільність, правильність згортання та переконатися у відсутності агрегації, наголосив Рондар.
Науковцям також необхідно більше дізнатися про те, як саме нанотіла верблюдових проникають крізь гематоенцефалічний бар’єр і як довго вони перебувають у мозку. Ці знання потрібні для визначення правильного дозування, зауважив співавтор роботи, фахівець з функціональної геноміки П’єр-Андре Лафон.
Можливо, колись ми дякуватимемо верблюдам за збереження наших цінних спогадів. Результати дослідження опублікував журнал Trends in Pharmacological Sciences.
Фото: Openverse, Unsplash
