Ніла Іваненко 
Команда вчених під керівництвом професора Седзі Такеучі з Токійського університету виростила в лабораторних умовах 11-грамові шматочки курки та заявила, що такий продукт може з’явитися на ринку за 5-10 років.
Шматочки розміром з нагетс були вирощені за допомогою пристрою, який постачав кисень та поживні речовини крізь тисячу тонких порожнистих волокон до м’язових клітин курки, занурених у гель. Ця інноваційна технологія дала науковцям можливість вирощувати шматочки курятини завдовжки 2 см та завтовшки 1 см.
На думку команди дослідників, створений ними волоконний біореактор прокладає шлях для культивування в лабораторних умовах більших шматків курки, яловичини, свинини та риби. Ця технологія також має потенціал для вирощування функціональних органів, розповіло видання The Guardian.
Що ще треба знати про це відкриття?
Головною перешкодою для вирощування м’яса в лабораторних умовах є складність доставляння достатньої кількості поживних речовин та кисню (без яких клітини вмирають) до м’язових клітин у товстих шарах тканини. Тому більшість проєктів зосереджені на вирощуванні маленьких шматочків м’яса, схожих на фарш.
Щоб піти далі, команда професора Такеучі й побудувала біореактор, що утримує живі клітини в гелі та живить їх крізь тонкі напівпроникні волокна, які пронизують матеріал.
«Однією з основних проблем вирощування товстої тканини є те, що клітини в центрі можуть мати труднощі з отриманням достатньої кількості кисню та поживних речовин, а це може призвести до загибелі клітин. Наша система допомогла розв’язати цю проблему, забезпечивши внутрішню перфузію, завдяки чому ми змогли виростити товстішу, одноріднішу тканину», – зазначив професор Такеучі.
Описуючи свій винахід у статті, яку опублікував журнал Trends in Biotechnology, команда розповіла про те, що вирощування більших та структурованіших шматків дасть вченим можливість відтворити текстуру та зовнішній вигляд, наприклад, курячої грудки або стегна. «Подрібнене культивоване м’ясо виробляти простіше. Але воно не повністю передає волокнисту структуру та смакові відчуття, які споживачі асоціюють зі звичним м’ясом», – додав керівник дослідження.
Поки що порожнисті волокна штучної системи кровообігу доводиться видаляти вручну після того, як м’ясо виросте. Однак учені планують замінити їх їстівними целюлозними волокнами, які можна залишити та використати для покращення текстури м’яса.
За словами професора Такеучі, майбутні версії біореактора можуть потребувати штучної крові, яка переносить більше кисню до клітин та допомагає вирощувати більші шматки м’яса.
«Спочатку це м’ясо, швидше за все, буде дорожче, ніж звичайна курятина, зокрема, через матеріальні та виробничі витрати. Однак ми активно розробляємо харчові масштабовані системи і в разі успіху очікуємо, що згодом вартість істотно знизиться», – сказав професор Такеучі.
А тим часом професор Дерек Стюарт з Інституту Джеймса Гаттона (Велика Британія) вважає, що лабораторне м’ясо можна зміцнити, додавши в живильне середовище цинк та селен. Це допоможе підвищити імунітет людей похилого віку, припустив він.
