Ніла Іваненко 
Команда дослідників з Університету Північної Кароліни у Вілмінгтоні (США) зробили сенсаційне відкриття. Виявляється, збудувати понад три десятки пірамід у Гізі стародавнім єгиптянам допомогла річка, давно висохла та похована під пісками пустелі.
Вчені виявили вздовж пірамід докази існування раніше невідомого рукава Нілу. Це підтверджує ідею про те, що блоки до будівельних майданчиків транспортували водним шляхом.
Про що дізналися вчені
Питання, як древнім будівельникам вдавалося переміщати величезні кам’яні блоки на великі відстані, протягом тисячоліть не давало спокою людству. Згідно з найбільш правдоподібних і поширених гіпотез, будівельні матеріали перевозили на плотах по воді. Але проблема була в тому, що Ніл пролягав за багато кілометрів від місця, де споруджували піраміди.
Автори нового дослідження стверджують, що колись водна артерія розташовувалася значно ближче. Просто цей рукав Нілу вже давно пересох. Дослідники проаналізували супутникові знімки, геофізичні дослідження та зразки відкладень осадових порід. Для глибшого проникнення під піщаний покрив та отримання фотографій прихованого рельєфу команда використала радар NASA. Після чого вчені змогли нанести на мапу древній рукав річки. Вони назвали його Ахрамат, що в перекладі з арабської означає «піраміди».
Згідно з дослідженням, гілка Ахрамат простягалася приблизно на 64 км у напрямку з півночі на південь, майже паралельно сучасному Нілу, але на відстані від 2,5 до 10,25 км на захід від нього. Її глибина становила від 2 до 8 м, а ширина – від 200 до 700 м.
«Ті, хто цікавилися історією Єгипту, припускали, що єгиптяни, мабуть, використовували водний шлях для будівництва своїх величезних пам’яток, таких як піраміди та храми, але ніхто не був упевнений щодо форми, розміру цього водного шляху та місця його розташування стосовно пірамід», – зазначила єгипетсько-американська вчена, професорка геоморфології Еман Гонейм, котра керувала дослідженням. Вона також повідомила, що її команда створила першу мапу одного з головних стародавніх рукавів Нілу у великому масштабі та пов’язала цей водний шлях з локаціями пірамід.
Тож що сталося з Ахраматом? У всьому винен час. Минуло понад 2000 років відтоді, як була побудована остання піраміда, розповіло видання New Atlas. Цього часу достатньо для того, аби постійні вітри, що заносили у рукав пісок, зрештою висушили його.
Це відкриття, на думку дослідників, допоможе намалювати більш точну картину життя у Стародавньому Єгипті, додати контекст до незрозумілих текстів та надихнути науковців на нові розкопки.
Результати дослідження опублікував журнал Nature Communications Earth & Environment.
Фото: ixabay.com
