У нашому організмі продовжують існувати мільйони клітин наших матерів. Американські дослідники пояснили, як це можливо.
Приблизно одна з мільйона наших клітин (тобто крихітна їх частина) насправді не є нашою власною, а походить від матері. Це означає, що кожен із нас має мільйони клітин, які наша імунна система зазвичай розпізнає як чужорідні; проте якимось чином у більшості з нас вони мирно існують, не викликаючи жодних проблем з імунною системою.
Нещодавно імунологи з’ясували причину цього. Незначна кількість материнських імунних клітин, що проникають крізь плаценту під час вагітності, активно тренує імунну систему плода, щоб вона була адаптованою до клітин матері протягом усього свого життя.
Обмін клітинами між матір’ю та плодом – мікрохимеризм – це добре задокументоване явище, про яке вчені знають вже понад пів століття. Воно є двобічним: кожна жінка, яка колись була вагітною, зберігає клітини свого плода, і кожна людина зберігає клітини своєї матері.
Ці клітини, що залишилися, – загадка для імунології. Адже завжди вважалося, що імунна система повинна атакувати чужорідні клітини.
Про що дізналися вчені?
Команда дослідників під керівництвом спеціаліста з дитячих інфекційних захворювань Сінг Сінг Вея з Дитячої лікарні медичного центру Цинциннаті вирішила з’ясувати, як чужорідні материнські клітини стримують розвиток імунної системи та яку роль вони відіграють у формуванні імунної системи плоду.
Науковці дослідили материнський мікрохимеризм у мишей, розповіло видання Science Alert. Передусім команда вивела мишей з імунними клітинами, модифікованими для експресії специфічних маркерів клітинної поверхні. Завдяки цьому можна було вибірково видаляти ці клітини та перевіряти, чи зберігається імунна толерантність.
І ось тут почалося найцікавіше. Невелика підгрупа материнських імунних клітин, які мають властивості, подібні до мієлоїдних клітин кісткового мозку і дендритних клітин, зберігалася в організмі ще довго після народження. Вони також були тісно пов’язані як з імунною активністю, так і з розширенням популяції регуляторних Т-клітин (тих, які повідомляють імунну систему, що все гаразд).
Для підтвердження результатів дослідники вибірково видалили ці специфічні материнські клітини у нащадків мишей. Результати виявилися разючими. Регуляторні Т-клітини зникли, але також зникла й імунна толерантність материнських клітин.
З цього випливає, що довічна толерантність до материнських мікрохимерних клітин, імовірно, залежить лише від крихітної їх підгрупи. Якщо їх усунути, швидше за все, виникне імунний хаос. Це також означає, що імунну толерантність необхідно підтримувати постійно та активно; це не разовий процес, що відбувається лише під час вагітності.
Дослідники також зосередилися на захворюваннях та станах, з якими пов’язаний мікрохимеризм. «Розроблені нами нові інструменти для вивчення цих клітин допоможуть вченим точно визначити, що саме роблять ці клітини та як вони функціонують в різних контекстах, як-от аутоімунні захворювання, рак та неврологічні розлади», – зауважив доктор Вей.
«Мікрохімеризм дедалі частіше пов’язують з багатьма захворюваннями. Це дослідження надає науковцям зручну платформу для вивчення того, чи є саме ці рідкісні клітини причиною захворювань», – додав він.
Результати дослідження опублікував журнал Immunity.
Фото: Unsplash
