Ніла Іваненко 
Марс був більш дощовим і вологим місцем, ніж раніше вважали науковці. Це показало нове дослідження планетологів з Відкритого університету Великої Британії під керівництвом Адама Лосекута. Його команда вивчала давні перевернуті річкові русла, що простягаються на понад 15 000 кілометрів у південному регіоні Ноахіс Терра (Земля Ноя). «Наша робота – це новий доказ того, що Марс колись був набагато складнішою та активнішою планетою, ніж тепер», – заявив керівник дослідження.
Про що довідалися вчені?
Коли в 1970-х роках орбітальний апарат «Марінер-9» сфотографував поверхню Червоної планети, вкриту мережами пересохлих річок, науковці дізналися про те, що понад 3,5 мільярда років тому Марс був вологою планетою. Однак, як виявилося, це були не єдині свідчення давньої наявності води на Марсі.
Коли ця вода стікала або випаровувалась, вона залишала осадові відкладення. Іноді їх можна помітити у кратерах, які колись були озерами, заповненими водою. Нині марсохід NASA Curiosity досліджує кратер Гейла, де можна побачити такі осадові породи, розповіло видання Live Science.
В інших випадках ці породи відкладалися на руслах річок. За час, що минув, відкладення затверділи, тоді як русла річок та навколишня земля вивітрилися та розмилися. Стійкіші до ерозії відкладення утворили високі гряди. Геологи називають їх річковими звивистими грядами або, простіше кажучи, перевернутими руслами.
Для відкриття величезної кількості таких каналів у регіоні Ноахіс Терра Лосекут та його колеги скористалася зображеннями та даними, отриманими камерами High Resolution Imaging Science Experiment (HiRISE) і Context Camera марсіанського розвідувального орбітального апарату NASA, а також лазерним висотоміром місії Mars Global Surveyor.
Протягом тривалого часу науковці не приділяли належної уваги цьому регіону Червоної планети через відсутність тут класичних річкових русел, які є очевидним свідченням колишньої наявності води. Однак, картографуючи мережу перевернутих русел, команда Лосекута виявила безліч свідчень того, що колись тут було багато води.
Русло, залишене висохлою річкою на Марсі мільярди років тому
Капсула часу
«Вивчення Марса, особливо такого маловивченого регіону, як Ноахіс Терра, воістину захопливе, оскільки це середовище практично не змінювалося протягом мільярдів років. Це – капсула часу, що зберігає фундаментальні геологічні процеси у такий спосіб, який просто неможливий на Землі», – зазначив Лосекут.
Деякі з перевернутих каналів являють собою ізольовані сегменти, що піддавалися впливу стихій протягом мільярдів років. А інші збереглися цілими та утворили височезні та довжелезні системи.
За твердженням Лосекута, така велика мережа перевернутих каналів не передбачає, що їх утворили раптові паводки. Ймовірніше за всі, вони формувалися у стабільних кліматичних умовах протягом геологічно значущого періоду – під час переходу від однієї геологічної ери до іншої близько 3,7 мільярда років тому.
Особливо цікавим є те, що найімовірнішим джерелом води, здатної сформувати ці канали, є опади: дощ, град чи сніг. Ураховуючи розмір мережі перевернутих каналів у Ноахіс Терра, можна припустити, що в цьому регіоні Марса було багато дощових днів за теплого та вологого клімату.
Це ще один доказ того, що Марс колись був більше схожий на Землю, ніж на холодну та безплідну пустелю, якою він є сьогодні.
Нещодавно команда Лосекута представила результати своєї роботи на Національних астрономічних зборах Королівського астрономічного товариства в Даремському університеті (Велика Британія).
Фото: NASA
