Першим на скарб натрапив учасник дослідницької команди Еді Ліпсман, коли минав великий камінь та дві стародавні стіни в Національному парку Сусіта, на ділянці розкопок поблизу Галілейського моря. Раптом металошукач Ліпсмана розлютився. Археолог не міг повірити своїм очам: «золоті монети почали виблискувати одна за одною».
Не приховуючи захоплення, науковці розкопали скарб монет та коштовностей віком близько 1400 років, що належав до візантійської доби.
Про що повідомили археологи?
Скарб містив 97 монет із чистого золота та десятки ювелірних виробів, зокрема сережки, інкрустовані перлами, напівкоштовним камінням та склом.
«Це – один із п’яти найбільших золотих скарбів того періоду, виявлених у регіоні. А наявність в ньому ювелірних виробів та дрібних монет робить знахідку ще цікавішою та нумізматично значущою. І це поки що перший такий скарб у Гіппосі», – розповів виданню Live Science керівник розкопок Майкл Айзенберг. «Коли знаходиш монети та прикраси віком майже 1400 років, які мають вигляд нових, це велика удача», – додав він.
На монетах зображені візантійські імператори, починаючи з Юстина I (правив у 518-527 роках) і закінчуючи Іраклієм (610-641 рр.). На деяких монетах збереглися залишки тканини, в яку цінності колись були загорнуті.
З-поміж монет є соліди – великі, з високим вмістом золота; семіси, що дорівнювали половині соліда; і треміси, номіналом у третину соліда.
Один із тремісів був особливо рідкісним. Імовірно, його викарбували на Кіпрі в 610 році полководець Іраклій Старший та його син, котрі повстали проти імператора Фокі. Молодший Іраклій здобув перемогу та заснував візантійську династію Іраклідів, що правила з 610 до 711 року.
Нумізмати, що оцінювали артефакти, засвідчили: ця рідкісна знахідка додає важливих відомостей до розуміння науковцями політичної та економічної історії того періоду.
Хоча причина поховання скарбу невідома, історія свідчить, що в VII столітті Гіппос був неспокійним місцем. У 614 році армії Сасанідської імперії, до якої входили Іран, частини Близького Сходу та Центральної Азії, вдерлися до візантійської Палестини. Згідно із заявою, жителі християнських міст регіону, зокрема й Гіппоса, ховали свої коштовності під час наступу іноземних солдатів.
Протягом тривалого часу цей регіон залишався осередком запеклих битв. 614 року Сасаніди захопили візантійський Єрусалим унаслідок облоги. Однак приблизно за 15 років візантійці повернули собі територію. 636 року мусульманські армії знову захопили її. Після цього Гіппос занепав і був остаточно покинутий після землетрусу в Галілеї 749 року.
За словами Айзенберга, дослідники планують глибше проаналізувати скарб. Після чого його, ймовірно, виставлять на загальний огляд. На думку керівника розкопок, уже завтра деякі музеї можуть виявити неабиякий інтерес до стародавніх золотих артефактів, які мають побачити якомога більше людей.
