Ніла Іваненко 
Піраміда Джосера, також відома як Ступінчаста піраміда, вважається найстарішою із семи монументальних пірамід Єгипту, побудованих близько 4500 років тому. Зведена в Саккарі близько 2680 року до н. е., вона вважається важливою віхою в історії монументальної архітектури пише Sci.news. Під час будівництва піраміди Джосера архітектор та великий жрець Імхотеп використав два найважливіші нововведення: ступінчасту форму та повністю оброблене каміння для кладки.
У ході нового трансдисциплінарного аналізу команда єгиптологів під орудою доктора Ксав’є Ландро з приватного Політехнічного інституту в Парижі виявила, що під час спорудження цієї фараонової гробниці міг використовуватися гідравлічний підйомник.
Про що дізналися вчені?
Провівши картування довколишніх вододілів, дослідники виявили, що одна з дивних масивних споруд неподалік від піраміди Джосера – огорожа Гіср-ель-Мудір – подібна до захисної греблі. А глибока траншея, сліди якої були виявлені поблизу ймовірної греблі, могла відігравати роль очисної споруди. Разом ці дві конструкції створювали єдину гідравлічну систему, що покращувала якість води та спрямовувала її потік. Завдяки їй дощова вода, а також вода з Нілу могла надходити до глибокої шахти всередині піраміди та підіймати вгору, ніби лава вулкана, дерев’яний ліфт з камінням.
Для зведення піраміди, ймовірно, також застосовувалися й інші методи будівництва, наприклад, пандуси, зазначили єгиптологи. А гідравлічна підйомна система могла бути пріоритетною тоді, коли води було достатньо. «Ми визначили, що внутрішня архітектура Ступінчастої піраміди відповідає гідравлічному механізму підйому, про який раніше не повідомлялося», – написали вчені у звітній статті.
Дослідники також нагадали, що «давні єгиптяни славилися своїм новаторством та майстерністю в галузі гідравліки». Тож цілком можливо, що вони використовували гідравлічну систему для транспортування величезного каміння.
«Ця робота відкриває новий напрямок досліджень: використання гідравлічної сили для зведення величезних споруд, збудованих фараонами», – резюмувала команда.
Результати дослідження опублікував журнал PLOS ONE.
Фото: pixabay.com
