Ніла Іваненко 
Цей науковий прорив дав можливість команді розкрити низку секретів, що приховують надра нашої планети.
За допомогою морського бурового судна JOIDES Resolution дослідники пробурили свердловину глибиною 1268 метрів у вулканічно активному регіоні Серединно-Атлантичного хребта. Він розташований вздовж дна Атлантичного океану. Вилучений внаслідок буріння довжелезний шмат мантійної породи подарував ученим новий погляд на глибинну геологію планети. А також, можливо, й на походження життя. Перші результати дослідження науковці опублікували в журналі Science.
Про що розповіли дослідники
Мантія – найтовстіший шар Землі між її корою та ядром. Хоча мантія зазвичай розташована на багато кілометрів нижче за кору, вона оголюється на ділянці розлому Серединно-Атлантичного хребта й надає науковцям «тектонічне вікно» для дослідження недоступного шару.
«Наше дослідження розпочалося з вивчення складу мантії та документування мінералогії видобуваних порід, а також їхнього хімічного складу», – повідомив професор Йохан Ліссенберг, провідний автор роботи зі Школи наук про Землю та навколишнє середовище Кардіффського університету (Велика Британія).
За словами професора, отримані результати відрізнялися від тих, на які команда очікувала. Виявилося, що в породах значно менше мінералу піроксену та дуже висока концентрація магнію. Це вказує на те, що в мантії набагато сильніше плавлення, ніж попервах припускали дослідники, розповіло видання IFLScience.
«Ми також виявили канали, якими розплав транспортувався через мантію, завдяки чому можемо відстежувати рух магми після її утворення і переміщення вгору до поверхні Землі», – зазначив професор Ліссенберг.
Науковці пояснили, що ці відомості допоможуть їм краще розуміти вулкани, оскільки розплав мантії корелює з вулканічною активністю на поверхні Землі.
Однак найбільш захопливим учені вважають те, що вивчення зразка керна може пролити світло на походження життя на нашій планеті. Цей зразок надає ранні відомості про взаємодії води та олівіна, рясного мінералу в мантійних породах. Ці взаємодії запускають каскад хімічних реакцій, що генерують водень та інші важливі для підтримки життя молекули.
«Породи, які були присутні на ранній Землі, мають більшу подібність до тих, які ми витягли під час цієї експедиції, ніж ті поширені породи, з яких нині утворені наші континенти», – пояснила докторка Сюзан К’ю Ленг з кафедри геології та геофізики Океанографічного інституту Вудс-Гоул (США).
За її словами, аналіз зразка дав команді можливість критично оцінити хімічне та фізичне середовище, яке могло існувати на ранніх етапах історії Землі.
