Рідкісні срібні монети часів Першого хрестового походу (1096–1099) археологи виявили на археологічній ділянці Батина в регіоні Баранья. Це місце пов’язане з поселеннями залізного віку та римською прикордонною системою.
Експерти вважають, що ця знахідка допоможе науковцям переосмислити сучасне уявлення про середньовічні торгові шляхи, економічну історію, а також переміщення хрестоносців Центральною та Південно-Східною Європою.
Відкриття, що не мало тут відбутися
Археологічні роботи, які проводяться в цій місцині з 2008 року, зосереджені переважно на стародавніх укріпленнях та римських військових спорудах. Тож археологи не сподівалися виявити тут будь-які середньовічні артефакти.
Археолог Домагой Дуйміч, куратор розкопок, наголосив, що відкриття було геть несподіваним. «Ми не очікували знайти тут нічого середньовічного. Навіть у Франції, де карбували ці монети, екземпляри такого типу вкрай рідкісні через загальноконтинентальний дефіцит срібла, що був характерний для того періоду», – пояснив Дуйміч.
У знайденій колекції – 56 середньовічних французьких срібних монет, що походять з Ліможа, Тулузи, Альбі та єпархії Ле-Пюї. Ці монети виробили з кінця IX до середини XIII століття, що збігається з епохою Першого хрестового походу. Поява скарбу в Хорватії вказує на несподівані зв’язки між регіонами Західної Європи та басейном Дунаю.
Середньовічний період, представлений цими монетами, був позначений срібною кризою по всій Європі. Зниження видобутку срібла, політична нестабільність та порушення торгових шляхів призвели до повсюдного дефіциту цього металу. У результаті монетні двори на французьких територіях виробляли значно менше монет, ніж зазвичай. Монети певних типів збереглися донині лише в дуже обмеженій кількості, розповіло видання Arkeonews.
Саме це робить хорватський скарб таким незвичайним: деякі зі знайдених у Батині монет становлять понад 10 відсотків усіх відомих екземплярів у світі. Така концентрація вражає. А отже, йдеться про одну з найважливіших середньовічних нумізматичних знахідок, які задокументували в Європі.
Можливий зв’язок із маршрутами хрестоносців
Оскільки монети належать до епохи, що пов’язана з Першим хрестовим походом, і оскільки вони походять з регіонів, які брали активну участь у мобілізації хрестоносців, скарб може бути пов’язаний з їхнім пересуванням. Або – з ходою паломників, що прямували до Святої Землі. Географічне розташування Хорватії зробило її коридором для груп, які подорожували Балканами в напрямку Константинополя та Леванта.
Відкриття в Батині надає переконливі матеріальні свідчення того, що в XI-XII століттях західноєвропейські мандрівники могли проходити крізь північну Хорватію. Наявність французьких срібних монет на ділянці, де переважають залишки залізного віку та римської доби, додало відомостей для складання карти альтернативних середньовічних маршрутів.
