Нове дослідження показало, що зміна клімату спричиняє генетичні зміни в білих ведмедів, які мешкають на південному сході Гренландії. Вчені вважають, що до 2050 року вимре понад дві третини білих ведмедів, а до кінця цього століття прогнозується їхнє повне зникнення.
Науковці виявили тісний зв’язок між підвищенням температури у вказаному регіоні та змінами в ДНК білих ведмедів. Ці генетичні зміни потенційно допомагають їм краще адаптуватися до вищих температур, спричинених глобальним потеплінням.
Докторка Еліс Годден, спеціалістка з охорони довкілля в Університеті Східної Англії та провідна авторка дослідження, заявила: «Нам, як і раніше, необхідно робити все можливе для скорочення глобальних викидів вуглецю та уповільнення зростання температури».
Температура Північного Льодовитого океану продовжує зростати, скорочуючи кількість життєво важливих льодових платформ, які ведмеді використовують для полювання на тюленів. Ця згубна для ведмедів тенденція може спричинити їхню ізоляцію, брак продовольства та, врешті, голод.
У ході дослідження вчені проаналізували зразки крові, взяті в білих ведмедів у двох частинах Гренландії – на північному сході та на південному сході. Команда порівняла активність так званих «генів, що стрибають» – послідовностей ДНК, що переміщуються з одного місця в геномі до іншого.
«Ці гени вільно стрибають, і роблять це частіше, коли тварині дуже жарко або вона голодує. Цілком можливо, що в результаті активності генів, здатних до стрибків, можуть виникнути шкідливі мутації. Однак, імовірніше за все, ці пошкодження будуть усунуті клітинами та не передадуться майбутнім поколінням ведмедів», – розповіла докторка Годден виданню Daily Mail.
Дослідники знали, що температура на північному сході була нижчою та менш мінливою, ніж на південному сході, де було значно тепліше і менше льоду. Як і очікувалося, активність генів, які відповідають за здатність стрибати, була вищою у ведмедів на південному сході, що корелювало з вищими температурами в цьому регіоні.
Імовірно, білі ведмеді на південному сході природно адаптуються до виживання в дедалі складніших умовах, за яких температура зростає, а льодовий покрив стає більш фрагментованим.
Команда виявила, що деякі гени, пов’язані з тепловим стресом, старінням та метаболізмом, поводяться по-різному у південно-східній популяції білих ведмедів. Зміни також були виявлені в ділянках ДНК, пов’язаних з експресією генів, які беруть участь в переробленні жирів, що важливо для ссавців в умовах браку їжі.
Це може означати, що ведмеді південного сходу поступово адаптуються до грубішого рослинного раціону, який є характерним для тепліших регіонів, порівняно з переважно жирним раціоном північних популяцій.
«Якщо цим білим ведмедям вдасться знайти достатньо їжі та партнерів для розмноження, потенційно вони зможуть вижити в цих нових складних кліматичних умовах», – вважає докторка Годден. Однак той факт, що ці тварини на південному сході потроху адаптуються, не означає, що вони наражаються на менший ризик вимирання.
Фактично, це дослідження першим виявило статистично значущий зв’язок між підвищенням температури та змінами ДНК у диких ссавців. Розуміння цих генетичних процесів є важливим для визначення напрямків майбутніх природоохоронних заходів, а також для виявлення популяцій, що перебувають під найбільшою загрозою.
Результати дослідження опублікував журнал Mobile DNA.
Фото: Unsplash
