Задовго до появи інків в Андах процвітала цивілізація, відома як Тіванако (або Тіванаку). Міжнародна команда археологів під орудою Хосе Капрілеса з Пенсильванського університету (США) виявила руїни величезного храму розміром 125 на 145 метрів, залишеного цим загадковим суспільством.
Зруйнований храм, який місцеві жителі називають Паласпата, розкинувся на вершині пагорба в Болівії за 215 кілометрів на південний схід від центру археологічних розкопок Тіванако.
На думку команди, цей храм колись був важливим стратегічним об’єктом, оскільки він розташований на перетині трьох основних торгових шляхів.
Науковці поки що не встановили причину падіння цивілізації Тіванако. Але їм відомо, що йдеться про складну культуру, яка виникла близько 110 року нашої ери та проіснувала приблизно до 1000 р. н. е. Цій цивілізації були притаманні розвинута космологічна релігія, політика та агропасовищна економіка, розповіло видання Science Alert.
На той час, коли інки завоювали Анди у XV столітті, суспільство Тіванако вже давно занепало, зазначив доктор Капрілес.
Що ще відомо археологам?
«Залишки архітектурних пам’яток Тіванако, таких як піраміди, терасові храми та моноліти, здебільшого розкидані навколо озера Тітікака; і хоча відомо, що вплив цієї цивілізації поширювався значно далі, вчені поки що сперечаються про те, наскільки широким був її фактичний контроль над віддаленими територіями», – сказав керівник дослідження.
Використовуючи знімки, зроблені за допомогою дронів, та фотограмметрію, команда створила докладну 3D-модель храму. За словами доктора Капрілеса, оскільки деталі були дуже розмиті, дослідникам довелося об’єднати кілька супутникових знімків.
Величезний храм включає 15 обгороджених приміщень, що розташовані навколо центрального внутрішнього двору. Така конструкція типова для культури Тіванако, що залишила по собі безліч руїн храмів; більшість з них сконцентровані поблизу південних берегів озера Тітікака.
Головний вхід виявленої споруди звернений на захід – в напрямку сонячного рівнодення. Храм усіяний численними артефактами – свідками життя древнього народу: фрагментами керамічних чаш керо, ваз, глечиків та курильниць. Чаші керо використовували під час церемоній для пиття чічу – традиційного кукурудзяного пива.
Також археологи знайшли кілька зразків кераміки карангас із чорними написами на червоному тлі, уламки верблюжих кісток, кілька фрагментів бірюзового каменю, а також черепашку перуанського морського равлика.
Релігія відігравала важливу роль в суспільстві Тіванако. Древні жителі Анд зводили такі величні споруди не лише для духовних практик, але й заради поширення контролю за навколишніми місцинами.
«Більшість економічних та політичних угод мали укладатися за посередництва божества, оскільки це була спільна мова співпраці різних груп людей», – зауважив доктор Капрілес.
Результати дослідження опублікував журнал Antiquity.
