Їжа та ліки

Приймаючи таблетки одночасно з їжею, ми не замислюємося про їхню взаємодію. А йдеться про реакції хімічних речовин.

Білки, жири, вуглеводи vs стероїди, анальгетики, антибіотики

Поєднання харчових продуктів та ліків може бути як сприятливим, так і вибухонебезпечним.

Білки

Лікарі не радять поєднувати таблетки з білковими продуктами: м’ясом, горіхами, сиром та квасолею. Білки миттєво вступають у реакцію з лікарськими компонентами, тож дієвість препарату може знизитися.

Жири

Якщо випити ліки та з’їсти відбивну, препарат почне діяти із затримкою. Коли болить голова, це критично. Головний біль мине швидше, якщо зачекати з їжею півгодини. Винятком є прийом жиророзчинних вітамінів (А, Е): після ситного обіду вони, навпаки, засвоюються краще.

Вуглеводи

Ідеальних «компаньйонів» для таблеток слід шукати серед фруктів, овочів, круп, кондитерських та макаронних виробів. Вуглеводи чудово гармонують з ліками, забезпечуючи їх оптимальне засвоєння.

Антибіотики

Ліки протибактеріальної дії добре запивати відваром шипшини, бо вітамін С допомагає швидше здолати будь-яку хворобу. Організму знадобляться вітамін В12, фолієва та аскорбінова кислота. Їх ви отримаєте з волоських горіхів, риби, коричневого рису, білої квасолі та броколі. А після лікування антибіотиками потрібно два-три тижні приймати препарати з культурами живих бактерій. Доповнять їх біойогурт, м’який сир із пліснявою, висівки та квашена капуста.

Анальгетики

Прийом знеболюючих препаратів може призвести до втрати організмом вітаміну С, заліза, фолієвої кислоти та цинку. Поповнити запаси цих мікроелементів допоможуть гарбузове насіння і капуста. Із завданням можна впоратися також за допомогою молодої баранини, грейпфрутів та апельсинів.

Стероїди

Якщо лікуєте екзему, ревматоїдний артрит або бронхіальну астму стероїдними препаратами (преднізолоном, гідрокортизоном та ін.), можете стикнутися зі зниженням вмісту в організмі вітамінів С, В6, D, К, а також цинку та магнію. Ситуацію виправить включення до раціону солодкого перцю, сочевиці, сої, перлової та вівсяної каш.

Список ліків, не сумісних із алкоголем

Спирт для організму токсичний, а отруєння ніколи не має сприятливої перспективи.

Тяжкість наслідків:

• поєднання алкоголю з ліками призводить до запаморочення, головного болю, стрибків артеріального тиску, зміни поведінки, нудоти, блювоти, непритомності;
• може статися посилення побічних ефектів;
• взаємодія спирту з нітратами різко знижує артеріальний тиск;
• вживання алкоголю на фоні прийому ацетамінофену та інших знеболювальних може призвести до пошкодження печінки;
• прийом нестероїдних протизапальних препаратів паралельно із вживанням алкоголю підвищує ризик шлункової кровотечі;
• контакт етанолу з діючими речовинами ліків послаблює або посилює їхню дію;
• посилення ефекту седативних препаратів, антидепресантів та антипсихотичних засобів через вживання алкоголю пов’язане з ризиком коми та зупинки серця.

Категорично не можна поєднувати зі спиртним:

• барбітурати, снодійні та заспокійливі засоби (наслідки – від загальмованості та непритомності до пригнічення дихання і летального результату);
• антибіотики (алкоголь значно знижує ефективність антибактеріальних засобів і перетворює їх на отруту);
• нестероїдні протизапальні препарати (ймовірність гастропатії, розвитку виразки з ризиком шлункової кровотечі);
• парацетамол (небезпечно для печінки – гепатотоксичність);
• ліки для зниження підвищеного тиску (антигіпертензивні препарати у поєднанні з алкоголем призводять до запаморочення, серцевої аритмії та непритомності);
• антихолестеринові препарати (при вживанні алкоголю з одночасним прийомом гіполіпідемічних засобів небезпечно зростає навантаження на печінку);
• антигістамінні засоби (ліки від алергії підвищують навантаження на центральну нервову систему та посилюють алкогольне отруєння);
• протигрибкові засоби (антипротозойні таблетки блокують в організмі фермент алкогольдегідрогеназу і унеможливлюють розщеплення етанолу, що загрожує алкогольною інтоксикацією з летальним результатом).

Як бачите, «випивати» під час лікування – погана ідея. Якщо не сказати – божевільна.

Які ліки не можна вживати разом?

Потрібно обов’язково повідомляти лікаря про додаткові призначення, щоб не допустити несумісних комбінацій препаратів.

Верапаміл – з бета-блокаторами

Смертельно небезпечним є одночасний прийом гіпертонічного препарату та ліків від серцевої недостатності (атенололу, метололу та ін.). Кальцієвий блокатор для лікування ішемії при поєднанні з бета-блокаторами уповільнюють серцевий ритм – аж до зупинки серцебиття.

Рішення. При парному призначенні препаратів контролюйте пульс і за його зниження до 50 і менше ударів за хвилину звертайтеся до лікаря.

Аспірин – з ібупрофеном

До аспірину-кардіо, що розріджує кров, потрібно ставитися з обережністю: він не лише запобігає утворенню тромбів, а й подразнює слизову оболонку шлунку. Таку ж саму особливість мають нестероїдні протизапальні засоби, тому постійний спільний прийом ібупрофену з аспірином неминуче спровокує шлункову кровотечу (до подібного ефекту призводить і поєднання з НПЗЗ антидепресантів). У фармакологічній кінетиці нестероїдні протизапальні засоби суперничають з аспірином за спільний фермент, однак гірше його блокують, порівняно з аспірином. Зрештою, спільне застосування знижує ефективність серцевого препарату.

Рішення. Не можна приймати аспірин та ібупрофен одночасно і натщесерце. Прийом НПЗЗ є більш безпечним через півгодини після аспірину або за вісім годин до нього. Простіше замінити ібупрофен парацетамолом.

Антикоагулянти – з знеболюючими

Нестероїдні протизапальні засоби мають побічний ефект: вони знижують згортання крові. І цією ж якістю відрізняються препарати для зниження згортання – антикоагулянти. Тому варфарин не можна приймати одночасно з ібупрофеном, якщо не хочете неконтрольованої кровотечі.

Рішення. При прийомі антикоагулянтів допустимим знеболюючим може стати парацетамол.

Антигіпертензивні засоби – з НПЗЗ

Таке поєднання може призвести до двох небажаних наслідків. Через підвищення тонусу артерій та затримку рідини нестероїдні протизапальні препарати знижують дієвість антигіпертензивних засобів та посилюють артеріальну гіпертензію. Крім перешкоджання гіпотензивному ефекту діуретиків, одночасний прийом НПЗЗ і антигіпертензивних ліків підвищує ризик гострої ниркової недостатності.

Рішення. Замініть НПЗЗ парацетамолом.

Антибіотики – з оральними контрацептивами

За участю кишкової мікрофлори відбувається не тільки травлення, а й біотрансформація гормонів. Порушуючи природне мікробіотичне середовище, антибіотики впливають також на біотрансформацію. Прийом антибактеріальних препаратів із протизаплідними пігулками знижує ефективність контрацептивів, унаслідок чого може відбутися небажане запліднення. Крім того, антибіотики блокують роботу ферментів печінки, що призводить до зменшення концентрації в крові контрацептивів та знижує можливість запобігання вагітності.

Рішення. На період прийому антибіотиків використовуйте презервативи та інші альтернативні методи контрацепції.

Лоперамід – з кальцієм

Обидва препарати загальмовують перистальтику кишківника, а у поєднанні один з одним подвоюють ймовірність закрепів.

Рішення. Якщо приймаєте лоперамід від діареї, утримайтеся на час проносу від лікування остеопорозу препаратами з кальцієм.

Протизастудні препарати – з ліками від алергії

У порошкових розчинних «чаях» поряд із анальгетиком і судинозвужувальним препаратом (парацетамолом, фенілефрином) міститься й антигістамінний компонент, що зменшує сльозотечу та чхання. Доповнення лікування окремим препаратом від алергії зменшить концентрацію уваги та призведе до сонливості, що небезпечно при керуванні технічними засобоми.

Рішення. Під час лікування ГРВІ припиніть прийом антигістамінних ліків або обирайте сучасні засоби останніх поколінь із меншим впливом на нервову систему.

Статини – з протигрибковими засобами та макролідними антибіотиками

При «зустрічі» в організмі еритроміцину або кларитроміцину зі статинами чи останніх – з флуканозолом, дифлюканом, флюкостатом та ін. препаратами від грибкових інфекцій гальмується дія печінкових ферментів, що переробляють статини. Це призводить до надлишку в організмі речовин, котрі вражають м’язи.

Рішення. Краще за все не вживати статини взагалі. Але коли вже приймаєте, тоді різко відмовлятися від них не можна, щоб уникнути синдрому відміни. Повне припинення прийому статинів на час лікування протигрибковими препаратами або антибіотиками призведе до стрибка холестерину. Скасовувати статини потрібно поступово, знижуючи дозу на третину або наполовину з одночасним прийомом омега-3 (починайте з 2 г жирних кислот, збільшивши згодом дозування до 3 г).

Левотироксин – зі статинами, ралоксифеном, залізом, кальцієм, магнієм, естрогенами та інгібіторами протонної помпи

Перелічені препарати перешкоджають всмоктуванню тироїдних гормонів, що провокує гіпотиреоз у пацієнтів на замісній терапії. До того ж естрогени через сполучну дію змушують підвищувати дозу гормонів.

Рішення. Про прийом левотироксину (еутироксу) потрібно повідомляти лікарів для коригування дози.

Тетрацикліни – з антацидними препаратами, залізом та кальцієм

Варто враховувати здатність антацидів знижувати всмоктування антибіотиків. Тетрацикліновий ряд антибактеріальних засобів у поєднанні з препаратами заліза послаблюють дію один одного, а нерозчинні солі кальцію відкладаються при сумісному прийомі в організмі.

Рішення. Курс антибіотиків не допускає небажаних «сусідів». Від несумісних компаньйонів потрібно під час антибактеріальної терапії відмовитися.

З чим не можна пити залізо

При прийомі мультивітамінів необхідно перевірити їх на компонент Fe. Якщо в призначеннях опинилися препарати заліза, треба дізнатися, коли їх приймати в комплексній терапії: до чи після решти ліків (і скільки годин або хвилин має становити різниця прийому). Справа в тому, що залізо вступає в реакції з багатьма лікарськими препаратами, впливаючи на їхню ефективність. Як і навпаки. Зокрема, ліки з медичним холестерином (колестипол, колестірамін) заважають засвоюватися залізу. Подібну дію мають кислотні блокатори (циметидин, фамотидин, ранітидин). А залізо перешкоджає поглинанню антибіотиків (хінолонів та тетрациклінів) і ускладнює роботу інгібіторів відповідного ферменту при одночасному прийомі ліків для зниження підвищеного артеріального тиску. Препарати заліза можуть знизити рівень гормону щитоподібної залози і послабити ефективність ліків від симптомів хвороби Паркінсона (карбідоп, леводоп). А протизаплідні таблетки мають властивість підвищувати вміст заліза в організмі.

Антибіотики: до їжі чи після

Найголовнішим у лікуванні антибіотиками є суворе дотримання правил прийому. Порушення періодичності, тривалості, дозування послаблюють дію препарату, посилюють побічні ефекти та формують у бактерій стійкість до ліків. Але не менш важливим є дотримання часу прийому антибактеріального засобу: до або після їжі. В інструкції до ліків це вказується неспроста: прийом їжі впливає на всмоктування хімічної субстанції шлунково-кишковим трактом. Частина антибіотиків краще всмоктується до прийому їжі, а частина – після.

Ліки, що дратують слизову оболонку шлунку, потрібно вживати після їжі і запивати достатньою кількістю води без газу.

Заявлена в інструкції кратність прийому означає 8-годинний інтервал при триразовому вживанні і 12-годинний – при дворазовому. Для відновлення природної мікрофлори кишківника окремо від антимікробних препаратів слід вживати пробіотики (кисломолочні продукти). Антибіотики вимагають дотримання спеціальної дієти: слід виключити з раціону жирні, смажені, копчені, консервовані продукти, а також кислі фрукти та алкоголь. Їжа не повинна перевантажувати печінку, оскільки антибіотики пригнічують її роботу. Під час лікування у раціоні можуть бути солодкі фрукти, овочі та білий хліб.

Вітамін D та молочні продукти

Люди з вродженою непереносимістю лактози (так називається молочний цукор) є схильними до дефіциту вітаміну D в організмі. Причина ускладненого засвоєння вуглеводу, що міститься в молоці, олії та сирі, полягає у недостатній кількості в тонкому кишківнику ферменту лактази, що розщеплює лактозу. Протягом двох годин після вживання молочних продуктів у людей з непереносимістю з’являються біль у животі, здуття, діарея, метеоризм та нудота. Зрозуміло, що від молочних продуктів людям із порушенням травлення треба відмовитись.

Втім, «молочка» є цінним харчовим джерелом вітаміну D. Це кілька мікронутрієнтів різного походження. Якщо холекальциферол (D3) виробляється в нашому тілі під впливом ультрафіолету, то ергокальциферол (D2) міститься лише в продуктах харчування та надходить до організму з їжею. В умовах нестачі сонячного світла й обмеженого раціону ми виявляємося беззбройними перед остеопорозом та рахітом. «Сонячний вітамін» підтримує в нормальному стані зуби та нігті, оскільки відповідає за обмін фосфору та кальцію, а отже – за здоров’я кісткової тканини. Крім того, вітамін D підвищує захисні сили організму, зміцнює нервову систему, перешкоджає розвитку онкологічних і аутоімунних захворювань.

Як тоді регулювати вміст і чим компенсувати недолік важливого компонента? Випускаються спеціальні дієтичні добавки. В аптеці можна купити риб’ячий жир та препарати з вітаміном D на олійній та водній основі. Якщо вам протипоказані молочні продукти, шукайте вітамін D у рослинній їжі (картопля, петрушка, кропива, люцерна, кульбаба, збагачені крупи, соєве, мигдальне, кокосове або рисове молоко), м’ясі, жирній рибі, яйцях та лісових грибах.

Фото: pixabay.com, pexels.com