Протягом останніх 100 років єгиптологи вважали, що після смерті могутньої жінки-фараона Хатшепсут її племінник і наступник влаштував їй вендету, розбивши статуї цариці. Мовляв, хотів стерти її з пам’яті єгиптян.
Згідно з новим дослідженням Університету Торонто (Канада), це не зовсім так. Хоча багато статуй Хатшепсут були навмисно потрощені, причина не в бажанні знищити згадки про її існування. Ймовірно, ці статуї розбили, щоб їх, так би мовити, «деактивувати» – позбавити надприродних сил.
Про що повідомили науковці?
Хатшепсут, котра правила Єгиптом приблизно з 1473 до 1458 року до н. е., увійшла в історію як жінка-фараон, за якої Єгипет процвітав. Її запам’ятали передусім як правительку-будівельницю, зокрема чудових храмів. Вона була дружиною і єдинокровною сестрою фараона Тутмоса II (правив у 1492-1479 рр. до н. е.). Хатшепсут мала виконувати роль регента свого пасинка Тутмоса III. Однак замість цього вона стала фараоном за власним правом, а Тутмос III був її співправителем з обмеженою владою.
Храм Хатшепсут
Після смерті Хатшепсут багато її статуй були навмисно розбиті. У 1920-1930-х роках у Дейр-ель-Бахрі, на місце знаменитого заупокійного храму цариці, археологи знайшли фрагменти її статуй, закопані в землю. Багато років поспіль вчені вважали, що вони були потрощені за наказом мстивого Тутмоса III. Однак, за словами авторів нового дослідження, насправді їх «ритуально деактивували».
Джун Ї Вонг, докторант єгиптології та провідний автор роботи, вивчив архівні записи про статуї в Дейр-ель-Бахрі, які були знайдені близько ста років тому. Учений засвідчив, що обличчя цих статуй не були розбиті, а написи на них не знищені. Натомість ці артефакти зламали в області шиї, талії та ступнів. Те саме, до речі, нерідко траплялося зі статуями інших єгипетських фараонів.
Стародавні єгиптяни вважали статуї «могутніми та, можливо, навіть живими істотами», сказав Вонг. Він розповів виданню Live Science, що коли фараон помирав, люди зазвичай деактивовували його статуї, ламаючи їх у слабких місцях, тобто в області шиї, талії та ступень.
Однією з найвідоміших знахідок в історії єгипетської археології є Карнакська схованка, де сотні статуй фараонів з різних століть були знайдені в одному місці. Переважна більшість їх була деактивована, зазначив Вонг.
Щоправда, це не означає, що Хатшепсут не зазнавала політичних переслідувань після своєї смерті, вважає науковець. За словами єгиптолога, «на багатьох пам’ятниках по всьому Єгипту її зображення та ім’я систематично знищувалися». Цю кампанію переслідувань, ймовірно, ініціював Тутмос III.
Але якщо статуї Хатшепсут у Дейр-ель-Бахрі деактивовувалися звичайним чином, то в інших місцях вони зазнавали більш жорстоких нападів. «Раніше єгиптологи припускали, що Тутмос III, мабуть, відчував сильну ненависть до Хатшепсут. Однак поводження зі статуями може вказувати на те, що Тутмосом III рухали ритуальні та практичні міркування, а не якась особиста ворожість», – вважає Вонг.
На його думку, Тутмос III міг керуватися й політичними мотивами, наприклад, усвідомленням того, що правління цариці завдало шкоди його спадщині як фараона.
Результати дослідження опублікував журнал Antiquity.
Фото: pixabay.com
