Науковці розкрили дивовижну причину, через яку наші давні предки не потребували вирівнювання зубів.
Стародавніх єгиптян та етрусків дослідники вважали піонерами ортодонтії. Але, як виявилось, вчені не завжди правильно тлумачили мету давніх стоматологічних маніпуляцій.
Історії про те, що древні ортодонти використовували тонкі золоті дроти та кетгут для вирівнювання зубів, десятиліттями фігурували в підручниках стоматології. Наших предків зображували як напрочуд прогресивних у їхньому прагненні дарувати людям ідеальну посмішку. Але коли археологи та історики стоматології зрештою ретельно вивчили наявні дані, вони виявили, що більшість цих уявлень є міфами.
Розвінчанню цих міфів присвятив свою статтю Сароаш Шахід, доцент кафедри стоматологічних матеріалів Університету королеви Марії в Лондоні.
У чому вчені помилялися?
Візьмемо, приміром, зубний міст Ель-Куатта, виявлений в Єгипті та датований приблизно 2500 роком до нашої ери. Знайдений разом із ним золотий дріт виконував зовсім не ту функцію, про яку раніше писали науковці. Замість того щоб вирівнювати зуби, такі дроти утримували розхитані зуби. Інакше кажучи, дроти функціонували як протези, а не брекети, пише Independent.
Тим часом золоті кільця з етруських гробниць, ймовірніше за все, були зубними шинами, що призначались для фіксації розхитаних зубів, а не пристроями для їхнього вирівнювання.
Існують досить вагомі практичні причини, через які ці древні пристосування взагалі не могли використовуватися як брекети. Дослідження етруських артефактів показали, що використане золото було напрочуд м’яке. Воно легко гнулося та розтягувалося, не ламаючись, а отже, не було придатним для ортодонтії.
Але ж брекети мають протягом тривалого часу витримувати постійний тиск, тож метал для них повинен бути міцним та пружним.
А ще ці кільця археологи знаходили переважно разом зі скелетами жінок. Тобто ці предмети, ймовірно, були символами статусу або декоративними прикрасами, а не медичними пристроями. Показово, що жодного такого кільця вчені не виявили в роті дітей чи підлітків. І це при тому, що вони найбільше потребують вирівнювання зубів.
Несподіване відкриття
Але найдивовижніше відкриття полягає в іншому. Неправильний прикус – скупченість та зміщення зубів, таке поширене сьогодні, – був у далекому минулому вкрай рідкісним явищем. Дослідження черепів кам’яної доби вказують на практично повну відсутність скупченості зубів. Учені припустили, що це можна пояснити особливостями тодішнього харчування.
Наші предки харчувалися жорсткою, волокнистою їжею, що вимагала ретельного, інтенсивного пережовування. Воно сприяло розвитку сильних, великих щелеп, що ідеально підходили для розміщення всіх зубів.
Сучасна дієта, навпаки, складається з м’якої та обробленої їжі, розжовування якої не навантажує наші щелепи. Вони менші, ніж у наших предків, тоді як зуби – практично такого самого розміру. Це призводить до їхньої скупченості.
Але ортодонти в давнину все ж існували
Стародавні медики застосовували прості методи лікування зубних аномалій. Найдавніші свідчення ортодонтичного втручання залишили по собі давні римляни.
Авл Корнелій Цельс, римський медичний письменник I століття нашої ери, зазначав, що якщо в дитини криво прорізався зуб, його слід щодня обережно спрямовувати пальцем на потрібне місце, доки він не стане у правильне положення.
Хоча це рішення доволі просте, воно ґрунтується на тому самому принципі, що й сучасні методи: м’який, безперервний тиск може перемістити зуб.
Інтерес до вирівнювання зубів відродився за багато століть після римської доби – близько XVIII століття. Але методи стали доволі болісними.
Щоб створити простір між зубами, тодішні дантисти використовували дерев’яний клин, що розширювався у міру вбирання слини. Процедура вимагала від пацієнта неабиякого терпіння. Разом з тим це був крок до розуміння того, що зуби можна повернути у правильне положення за допомогою тиску.
Перші паростки наукової ортодонтії
Справжня наукова ортодонтія зародилася завдяки роботам французького дантиста П’єра Фошара у 1728 році. Фошара часто називають батьком сучасної стоматології. Він опублікував знаменну двотомну працю «Хірург-стоматолог», що містить перший детальний опис лікування неправильного прикусу.
Видатний дантист розробив так зване бандо – металеву смужку, яку обгортали навколо зубів. Це був перший інструмент, спеціально розроблений для переміщення зубів за допомогою контрольованої сили.
Фошар також описав використання ниток для підтримки зубів після їхнього переміщення. Його робота ознаменувала собою вирішальний перехід від давніх міфів та болісних експериментів до наукового підходу, завдяки якому зрештою були створені сучасні брекети та прозорі елайнери.
Завдяки досягненням стоматології у XIX-XX століттях ортодонтія стала доволі популярною галуззю медицини. Металеві брекети, дуги, еластичні тяги та, зрештою, нержавіюча сталь зробили лікування більш ефективним.
Образ древніх людей, що носять брекети, безумовно, привабливий, але далекий від наукової істини.
