Нове наукове відкриття переписало хронологію ранніх династій Єгипту, перемістивши початок Нового царства майже на століття пізніше, ніж вважалося раніше.
Виверження вулкана Санторіні: як природна катастрофа змінила датування єгипетських династій
Нове царство, що тривало з 1550 по 1070 рік до н.е., було піком могутності, багатства та територіальної експансії Єгипту – епохою знаменитих правителів, таких як Тутанхамон. Воно почалося з 18-ї династії, заснованої фараоном Яхмосом I, який об’єднав Єгипет і вигнав загарбників-гіксосів, відновивши центральну владу після періоду роздробленості.
Тепер учені підтвердили, що масивне виверження вулкана Санторіні (Тера) сталося до правління Яхмоса, що означає: 18-та династія, а отже, і саме Нове царство, піднялися пізніше, ніж вважалося раніше. До цього часу історики часто припускали, що виверження могло збігтися з раннім Новим царством, і деякі дослідники навіть намагалися пов’язати його з конкретними фараонами, зокрема Хатшепсут, Тутмосом III або Яхмосом I, повідомляє видання DailyMail.
Радіовуглецеве датування артефактів: як сучасна наука змінює історичні уявлення
Прорив став можливим завдяки радіовуглецевому датуванню єгипетських артефактів з 17-ї та ранньої 18-ї династій. Дослідники вивчили глиняну цеглу з відбитком імені Яхмоса, лляну поховальну тканину та дерев’яні поховальні фігурки, що називаються ушебті – всі вони були безпосередньо пов’язані з відомими фараонами та їхніми храмами.
Проаналізувавши стародавні єгипетські артефакти, такі як цегла з печаткою фараона, вчені змогли змінити хронологію
Оскільки ці об’єкти прив’язані до конкретних історичних контекстів, їхній вік дає надійне уявлення про той період. Дослідження показує, що виверження передує цим артефактам, що змінює розуміння історіків щодо піднесення найпотужнішого періоду Єгипту.
Вулкан Санторіні, розташований приблизно за 120 кілометрів на північ від Крита, оточений невеликими островами Тера, Теразія та Аспронісі. З часом він спричинив багато великих, вибухових вивержень, але найвідоміше сталося в пізньомінойський період IA, приблизно між 1600 і 1480 роками до н.е.
Це виверження поховало місто Акротірі на південній Тері під товстими шарами вулканічного попелу. Дрібний попіл був перенесений вітрами і випав аж на східному Криті, що демонструє величезний регіональний вплив виверження.
Другий перехідний період і нова модель хронології Єгипту
Традиційно виверження Тери пов’язували з 18-ю династією Єгипту, і вчені використовували його як приблизний маркер для датування подій раннього Нового царства. Однак новий радіовуглецевий аналіз показав, що виверження насправді сталося раніше, під час Другого перехідного періоду – часу до того, як Єгипет повністю об’єднався під владою Яхмоса. Це означає, що попередні припущення про прямий зв’язок виверження з раннім Новим царством були неправильними.
Дослідники вивчили глиняну цеглину з відбитком імені Ахмоса, лляну похоронну тканину та дерев’яні похоронні фігурки, які називаються шабті (на фото), всі ці предмети були безпосередньо пов’язані з відомими фараонами та їхніми храмами.
«Це дослідження забезпечує перше пряме радіовуглецеве порівняння між вивержеством Тери та єгипетськими артефактами цього перехідного періоду», – заявили дослідники з Університету Бен-Гуріона в Негеві та Університету Гронінгена. – «Це дозволяє нам уперше прив’язати одну з найдраматичніших природних подій у Східному Середземномор’ї до власної історичної хронології Єгипту».
Висновки мають ширші наслідки для нашого розуміння стародавнього світу. Показавши, що виверження сталося раніше, ніж вважалося до того, історики та археологи тепер можуть переоцінити культурні та торговельні взаємодії між Єгиптом, Критом та іншими регіонами Середземномор’я. Це включає все – від руху товарів та ідей до міграцій, спровокованих стихійними лихами.
Дослідження також продемонструвало силу сучасної науки у переосмисленні того, що ми знаємо про стародавню історію. Навіть цивілізації, які вивчаються протягом тисяч років, як-от Стародавній Єгипет, можуть мати уточнені хронології завдяки новим методам і ретельному аналізу.
Результати підтверджують модель «низької хронології», яка розміщує початок 18-ї династії трохи пізніше, ніж вважалося раніше. Як зазначив провідний автор Хендрік Й. Брюїнс: «Наші висновки вказують на те, що Другий перехідний період тривав значно довше, ніж традиційні оцінки, а Нове царство почалося пізніше».
Возз’єднання Єгипту Яхмосом знаменує критичний поворотний момент, і переміщення його дати змінює розуміння вченими політичної та культурної трансформації, яка започаткувала Нове царство Єгипту.
Читайте також: Інші захоплюючі археологічні відкриття та історичні дослідження в розділі «Історія».
