Бобри відомі тим, що будують греблі з дерев та гілок. Тварини зрізають їх своїми сильними передніми зубами. А для зміцнення конструкцій використовують траву, бруд, мул та каміння.
Але навіщо бобри споруджують греблі? Аби в них жити чи ще з якоїсь причини? Науковці з Національного управління океанічних та атмосферних досліджень (NOAA) та Каліфорнійського державного університету (CSU) розповіли про це в журналі Live Science.
Захисні фортеці з мережею каналів
Передусім бобри будують греблі, щоб залишатися в безпеці. А це, до речі, доволі складно, враховуючи велике незграбне тіло, яким природа наділила цих тварин. За словами біолога Кріса Джордана, за ваги 18-36 кг бобри мають дуже короткі лапи. Через такі фізичні особливості ці гризуни можуть стати легкою здобиччю.
Коли бобри перебувають на суші, вони дуже вразливі, зауважила екогідролог Емілі Фейрфакс. Будь-який хижак охоче ними пообідає, зокрема, ведмідь, вовк або койот. Проте коли бобри опиняються у водній стихії, вони майже непереможні. Адже ці гризуни – відмінні плавці, які можуть затримувати дихання у воді на 10-15 хвилин. Коли вони будують греблю, водночас створюють і ставок. І цей ставок є зоною їхньої безпеки.
За словами Кріса Джордана, ці водоймища достатньо глибокі, щоб ховатися в них від хижаків. Дослідник також зазначив, що будівництво греблі гризунами спричиняє затоплення сусідніх територій. Це дає змогу бобрам-плавцям швидше діставатися до основних джерел їжі: кори, листя, гілок, водних рослин.
Крім того, бобри риють велику мережу каналів навколо своїх споруд. Цими каналами вони переміщають свої харчі у схованки, а також переправляють будівельні матеріали.
А де бобри живуть?
Хоча греблі й захищають бобрів, гризуни не живуть в цих спорудах. Зазвичай вони селяться в будиночках у формі пічки, які споруджують з паличок, трави, моху та бруду. Своє житло бобри розміщують або у сформованих греблями ставках, або на їх березі.
У цих будиночках бобри живуть родинними групами, відомими як колонії. Вони складаються в середньому з п’яти особин.
Науковці уточнили, що ці спостереження стосуються не лише американських бобрів, а й тих, що живуть в Європі та Азії. Вони також будують свої локальні екосистеми: греблі, будиночки та канали.
Бобри – інженери екосистем та борці з кліматичною кризою
Ці греблі приносять користь не лише бобрам, а й багатьом іншим видам. Як пояснила Емілі Фейрфакс, ці споруди уповільнюють потоки води й довше утримують її в ґрунті. Тож коріння рослин має до неї доступ навіть під час посухи. Як стверджують вчені, це допомагає зберегти пишну рослинність.
А коли починаються лісові пожежі, «житлові комплекси» бобрів мають унікальну стійкість до горіння. Ці вогнестійкі ділянки допомагають зберегти екосистеми, а також стають притулком для тварин, які не можуть втекти від вогню. І що ще дуже важливо, рослинність з бобрових гребель поглинає з повітря вуглекислий газ, який спричиняє парниковий ефект, а також мінімізує шкоду, завдану паводками. На думку науковців, повернення цих гризунів до їхніх рідних ареалів проживання може зменшити наслідки глобального потепління.
Коли дослідники проаналізували всі ці дані, пов’язані з бобрами, стало зрозуміло, що вони добре пристосовані до виживання в мінливому кліматі. Ба більше, бобри виконують частину роботи з адаптації до зміни клімату, яку люди намагаються виконати самотужки, наголосила Емілі Фейрфакс. Тож ми досягнемо більшого прогресу, якщо працюватимемо разом з цими інженерами екосистем, а не проти них.