50Plus 
Кетогенна дієта з високим вмістом жиру і дуже низьким вмістом вуглеводів може поліпшувати функцію підшлункової залози у людей із діабетом 2‑го типу, йдеться в новому дослідженні. Це дає підстави сподіватися на потенційну допомогу такого харчування для контролю хвороби в окремих випадках.
Дослідження і результат
Дослідження провели в Університеті Алабами в Бірмінгемі. У ньому взяли участь 51 доросла людина з діабетом 2‑го типу віком від 55 до 62 років. Учасників розподілили на дві групи: одна дотримувалася кетогенної дієти, інша — низькожирової. Обидві дієти були спроектовані так, щоб підтримувати вагу пацієнтів, а не сприяти її зниженню. Тривалість втручання склала три місяці.
Як основний показник вчені аналізували співвідношення проінсуліну до С‑пептиду в крові — біомаркер, що відображає, наскільки інтенсивно підшлункова залоза працює, виробляючи інсулін.
Хоча в обох групах спостерігалася невелика втрата ваги, у групі, що сиділа на кетогенній дієті, виявили помітніше покращення співвідношення проінсулін/С‑пептид. Це дає підстави вважати, що кето‑харчування могло знижувати навантаження на бета‑клітини підшлункової залози — саме вони відповідають за секрецію інсуліну.
Обмеження і застереження
Автори та інші експерти наголошують: результати отримані на невеликій вибірці за короткий період і не доводять, що діабет 2‑го типу можна «повністю вилікувати» лише дієтою. Поза радикальними втручаннями, як‑от баріатрична хірургія або значна втрата ваги, наразі є мало відомих способів безпосередньо поліпшити функцію бета‑клітин.
У світі близько у світі 800 мільйонів людей живуть із діабетом 2‑го типу. Захворювання тісно пов’язане з надлишковою вагою, низькою фізичною активністю та харчуванням, хоча генетика також відіграє роль. Фахівці закликають розглядати зміну раціону як частину комплексного підходу до контролю хвороби і консультуватися з лікарем перед кардинальною зміною харчування.
Про можливі ризики кето‑дієти
Паралельно інші дослідження вказують на потенційні негативні наслідки дуже низьковуглеводних кетогенних дієт. Наприклад, робота з Університету Бата показала, що 12‑тижневе дотримання кетодієти було пов’язане з підвищенням рівня холестерину в крові та зі зниженням кількості корисних бактерій у кишковій мікробіоті.
Вчені відзначили зміни складу мікробіому, зокрема зменшення бактерій, які пов’язують із травленням і імунним здоров’ям, а також переживали про підвищення рівня холестерину, що асоціюється з більш високим ризиком серцево‑судинних захворювань. Автори підкреслюють, що реакції на дієту сильно відрізнялися між учасниками, а довгострокові наслідки залишаються невідомими.
Нові результати додають аргументів на користь ідеї, що зміни в харчуванні можуть впливати не лише на вагу, а й на біологічні механізми, пов’язані з діабетом. Водночас доказів про довгострокову безпеку та користь кетогенних підходів поки замало. Пацієнтам з діабетом 2‑го типу варто обговорювати будь‑які значні зміни в харчуванні зі своїм лікарем або дієтологом і враховувати індивідуальні ризики й вигоди.
За матеріалами Daily Mail
Фото: Unsplash
