Інна Тихонова 
Сезон збору яскравих та соковитих темно-червоних ягід триває до зимових морозів, і навіть під снігом вони залишаються неушкодженими в оточенні вічнозеленого листя. Впродовж всієї зими журавлину можна безпечно зберігати у прохолодному місці, а у морозильній камері з нею нічого не станеться навіть до наступного сезону. Через небувалу насиченість органічними кислотами та пектинами дика ягода зацікавила садівників і городників: слідом за американцями журавлину впровадили в культуру й українці. Тож тепер маємо «болотний скарб» майже в цілорічній доступності, а взимку попит на джерело вітамінів ще більше зростає. Крім того, що журавлина надає стравам пікантного смаку, вона є корисною своїми антиоксидантами, за вмістом яких перевершує яблука, груші, вишні та виноград.
«Журавлинна ягода»
Журавлина або «журавлика» чи «жаровиця», як ще називають журавлину в Україні (різновиди місцевих назв) – вічнозелена рослина з родини вересових або брусничних, виокремлених з родини вересових. Частина дослідників об’єднують родину брусничних з родиною вересових, тоді як інші вважають їх самостійними. Цікаво, що українська назва «журавлина» має спільний спосіб формування з англійською назвою cranberry, що походить від crane («журавель») і berry («ягода»). «Журавлинною ягодою» рослину назвали через подібність її схиленого під вагою квітки квітконосу до вигнутої шиї журавля.
А ще асоціацію трав’янистого багаторічника із журавлем породжує «звичка оселятися» у заболочених місцинах. Ця особливість рослини-медоноса враховується садівниками при декоративному вирощуванні: журавлину використовують у якості ґрунтопокривного чи шпалерного матеріалу, висаджуючи для облямівки водойм і створення декоративних плям на газоні, у вересових клумбах та альпійських гірках. Довговічна рослина зовні нагадує розповсюджений у нас дикий верес і за належних умов може так само рости понад 30 років на одному місці при мінімальному догляді.
Де росте журавлина в Україні
Латинська назва рослини Oxycoccus складається з двох грецьких слів: oxys («кислий») та coccos («кулька»), що буквально означає «кисла кулька». В нашій країні зростають два види цієї рослини: журавлина болотяна або звичайна (Oxycoccus palustris) і журавлина дрібноплідна (Oxycoccus microcarpus). Остання занесена до Червоної книги України. У природі журавлина зустрічається здебільшого на Поліссі – на мохових болотах, у мокрих соснових або змішаних березово-соснових лісах. Найбільше господарське значення має журавлина звичайна або великоплідна, що наразі вирощується на вироблених торфовищах на Волині та Рівненщині (біля сіл Секунь і Вербівка).
Якщо в Україні журавлину лише починають впроваджувати в культуру на дослідних насадженнях, то в Північній Америці її здавна культивують у промислових масштабах. У США перша примітивна плантація Генрі Голла з’явилася ще 1816 року, коли мешканець штату Массачусетс випадково виявив рясне плодоносіння рослин, засипаних піском прилеглих дюн. А 1833 року в околицях Бостона були закладені перші промислові плантації великоплідної журавлини. Американські селекціонери створили вже близько 200 сортів найперспективнішого виду, що культивується у промислових обсягах у США, Канаді, скандинавських країнах, Польщі та Білорусі.
Як росте журавлина?
При виборі місця для посадки журавлини (розмножується вона живцями та насінням) варто враховувати її біологічні особливості. Для рясного цвітіння і плодоношення світлолюбна рослина потребує достатньої освітленості. В природному середовищі журавлина росте на відносно бідних ґрунтах, обділених поживними речовинами, тож і в культурному вирощуванні потребує менше добрив, ніж інші садові та городні рослини. Журавлині потрібні кислі ґрунти з оптимальним pH 4-5. Рослині більше підходять фосфорні добрива, ніж азотні чи калійні.
Нормально розвиватися журавлина зможе лише при дотриманні необхідних умов зволоження, що є вкрай важливим після посадки. Водночас у період вегетації журавлині шкодить тривале затоплення. Від морозів журавлину захищають ялинові гілки, опале листя та солом’яні укриття. Найкраще рослина зимує під сніговим покривом. У безсніжну зиму або навесні, коли ґрунт ще мерзлий, а сніг вже зійшов, журавлина не здатна поглинати воду і може постраждати від висихання.
Вітамінна комора
Індіанці використовували цілющі властивості журавлини ще в XVI столітті. Мореплавці брали кислі ягоди, що довго зберігаються у свіжому вигляді, в тривалі морські подорожі – то були ліки від цинги, застуди, запалення та інших захворювань. Під час громадянської війни в Америці за наказом генерала Гранта сік журавлини було додано до армійського раціону – як напій, що поліпшує самопочуття, надаючи тонусу і зміцнюючи здоров’я. А в Україні журавлину раніше називали жіночою ягодою: її зазвичай дарували майбутнім матерям для благополучного виношування вагітності.
Журавлина є цінною тим, що за вмістом вітаміну С (30 мг на 100 г ягід) вона випереджає цитрусові та полуницю. Господині традиційно додають журавлину в квашену капусту, бо внаслідок заквашування вітамін С в обох продуктах зберігається довше. Крім того, журавлина містить вітаміни Е, К1, P (0,1 мг) та кілька вітамінів групи B – B1 (0,03 мг), B2 (0,02 мг), а також B5 і B6. У цій ягоді міститься багато калію, заліза, кальцію, кобальту, йоду, марганцю та фосфору. І при такій насиченості корисними елементами зі 100 грамів журавлини організм отримує лише 26 кілокалорій – тобто це знахідка для всіх, хто стежить за вагою.
Користь журавлини
Втім, найважливішими компонентами ягоди є органічні кислоти (2-5 %) і цукри (3-4 %), що представлені здебільшого глюкозою (2,4 %) та фруктозою (0,3 %). Крім того, журавлина є джерелом пектину (0,7-1 %). Окрім яблучної, хінінової, лимонної кислоти (2,4-3,3 %), у складі ягоди містяться дві кислоти «особливого призначення»: бензойна кислота має антисептичні властивості, а урсолова є близькою до фізіологічно важливих гормонів. Ця ягода містить рекордну кількість антиоксидантів – речовин, що нейтралізують в організмі руйнівну дію вільних радикалів і сповільнюють старіння клітин.
Регулярне споживання журавлини зменшує рівень шкідливого холестерину в крові і піднімає вміст «сприятливого холестерину» високої концентрації. Завдяки катехінам та кверцитину, ці ягоди попереджають розвиток злоякісних новоутворень і зміцнюють судини. Сік журавлини є корисним для гіпертоніків, його регулярне вживання попереджає хвороби сечостатевої системи, запобігає утворенню зубного нальоту та карієсу, а ще допомагає долати висипання на шкірі, що знаходить застосування у косметології.
Що лікує журавлина
Наявність у журавлині поліфенолів допомагає імунітету боротися з інфекціями: ягода має жарознижувальні властивості і є ефективним засобом для лікування грипу та інших респіраторних захворювань. При цьому журавлина посилює дію ліків (антибіотиків та сульфаніламідів). Ягода, що є рекордсменкою за вмістом таніну, спроможна збирати в організмі хвороботворні бактерії і виводити їх разом із шлаками назовні. Водночас сік, морс, сироп, кисіль, повидло чи варення з ягід журавлини протидіють утворенню каміння у нирках. Свіжа або в’ялена журавлина (тобто висушена ягода з вираженим кисло-солодким смаком) стимулюють виділення шлункового соку і використовуються для лікування запалення підшлункової залози та гастритів з пониженою кислотністю.
Водночас журавлина може бути протипоказаною людям із загостренням виразки, гастритом із підвищеною секреторною активністю та при індивідуальній непереносимості, коли є ймовірною алергічна реакція. Не можна їсти журавлину у поєднанні зі щавлем, шпинатом, томатами чи буряком: велика кількість щавлевої кислоти у їх складі посилює виділення із сечею оксалатів, що призводить до утворення каменів. Лікарі забороняють вживати журавлину при прийомі препаратів, що зменшують згортання крові, адже це може збільшити кровоточивість. Добова норма споживання журавлини дорослою людиною – 150-200 грамів. А у дитячому харчування ці ягоди можуть бути з трьох років.
Кулінарне використання
Кисло-солодке журавлинне желе є традиційним компонентом американської кухні: журавлиний соус, індичка, гарбуз та кукурудза є символами тутешнього щорічного свята – Дня Подяки. У процесі зневоднення свіжих ягід виходить сушена або в’ялена журавлина, яку можна додавати у випічку, каші, салати, а також використовувати для приготування соусів до м’яса. З цієї смачної та корисної ягоди можна приготувати квас, морс, компот, варення й інші десерти. Ягоди додають у гарніри або основні м’ясні та рибні страви. Наводимо приклади кулінарного застосування журавлини, де прості та швидкі в реалізації рецепти розкривають її багатий потенціал.
Журавлинний соус
Інгредієнти: журавлина свіжа або заморожена – 200 г, полуниця свіжа або заморожена – 300 г, апельсин – 1 шт., лимон – 1 шт., мед або цукор – 4 ст. ложки, мускатне вино – 150 мл.
Ягоди викладаємо в каструлю, заливаємо вином та медом, ставимо на повільний вогонь і варимо 15 хвилин.
З апельсина та лимона знімаємо цедру і вичавлюємо сік. Додаємо цитрусовий сік та цедру в каструлю з журавлиною і варимо ще 10 хвилин.
За допомогою блендера перемелюємо зварену суміш до однорідного стану й остуджуємо. Подаємо до запеченої качки, курки, свинини чи жирної риби.
Солодкий суп із журавлини
Інгредієнти: журавлина в’ялена, заморожена або свіжа – 300 г, яблука – 500 г, окріп – 5 склянок, цукор – 1 склянка, крохмаль – 1 ст. ложка, макарони чи рис– за бажанням, вершки або сметана – на смак.
Помиті ягоди треба розім’яти, додати окріп, перемішати і залишити трохи постояти під кришкою. Через 10 хвилин ягоди проціджуємо за допомогою марлі. Додаємо очищені і порізані соломкою яблука та цукор.
Ставимо каструлю на вогонь. Щойно суміш закипить, додаємо крохмаль і варимо ще 10 хвилин, постійно помішуючи. Знімаємо готову страву з вогню і за бажанням охолоджуємо.
Подаємо солодкий суп із журавлини як самостійну страву або додаємо його до вареного рису чи макаронів, поливши їх у тарілці. Вершки або сметана зроблять цей десерт ще смачнішим.
Журавлинний морс із медом
Інгредієнти (на 1 порцію): журавлина в’ялена, заморожена або свіжа –10 ягід, мед – 2 ст. ложки, окріп – 1 склянка.
Напій для щоденної вітамінізації можна готувати у заварнику або каструльці. Щоб зменшити вплив кислоти на слизову, розтираємо журавлинні ягоди з медом і заливаємо окропом. Тримаємо 5 хвилин під кришкою, і можна пити.
До уваги читачів!
Нагадуємо, що 50Plus не дає медичних порад, адже приймати рішення щодо способів лікування та протипоказань має фахівець. У разі проблем зі здоров’ям радимо консультуватися з лікарем і уникати самолікування та некваліфікованої постановки діагнозу – редакція за неприпустимі дії відповідальності не несе.
Фото: pixabay.com
