Малолітній виконавець популярного хіта Jamaica Робертіно Лореті удостоювався аудієнції Папи Римського за зворушливу сольну партію в оперній виставі у Ватикані і золотої медалі на пісенному конкурсі. На батьківщині юного італійця, що з неймовірним успіхом гастролював на початку 1960-х років Європою та США, порівнювали з найвідомішим тогочасним оперним тенором Беньяміно Джильї, а у Парижі перспективного хлопчину з незаможної багатодітної родини називали «новим Карузо»: президент Франції Шарль де Голль особисто запрошував феномена виступити у гала-концерті світових зірок. Однак блискучі плани на майбутнє скоректувала юнацька мутація голосу: втрата дитячого тембру (дисканту) змусила вчорашнього унікума шукати себе в нових заняттях, поставивши концертну діяльність на тривалу паузу.

Зірка – від народження
Робертіно став п’ятою дитиною в сім’ї римського штукатура Орландо Лореті, який виховував з дружиною вісьмох дітей. Народився музично обдарований хлопчик 22 жовтня 1947 року і з раннього дитинства почав співати на вулицях та в кафе, щоб допомогти батькам прогодувати велику родину. Чотирирічний малюк виконав епізодичну роль у фільмі 1951 року «Анна», де в образі дівчини з нічного клубу знялася не зазначена у титрах Софі Лорен, а через два роки Робертіно Лореті з’явився в італо-французькій кінокартині з Фернанделєм «Повернення дона Камілло».

Лореті у фільмі «Повернення дона Камілло»
У шість років Лореті вже співав у церковному хорі, а в одинадцять був його солістом, у вісім виступав у хорі Римського оперного театру, а в тринадцять виконував там сольні партії. Побачивши юне обдарування в оперній виставі «Вбивство в кафедральному соборі» у Ватикані, Папа Римський Іоанн XXIII ініціював особисту зустріч із виконавцем. У десять років помічник булочника підтримував хворого батька, доставляючи замовникам перепічку та співаючи по дорозі. Потім ресторатори наввипередки запрошували до себе на виступи виконавця, що отримав золоту медаль пісенного радіоконкурсу.
Золоті записи
1960 року у Римі проводилися літні Олімпійські ігри, тож неаполітанську пісню у виконанні Робертіно Лореті ’O sole mio почули у кафе «Гранд-Італія» багато гостей Вічного міста. Був тоді серед слухачів на площі Еседра і данський телепродюсер Сайр Вольмер-Сьоренсен, який запросив майбутню суперзірку в Копенгаген, де через тиждень влаштував своїй знахідці виступ у телешоу. Данський лейбл Triola Records уклав з італійським «соловейком» контракт на запис платівок, і сингл Робертіно Лореті ’O sole mio став 1961 року золотим. До співака прийшло всесвітнє визнання.
Де б юнак не виступав – у Європі чи Америці – скрізь його сприймали як феноменальне культурне явище. Шалену популярність мали пісні Робертіно Лоретті і в СРСР. Мало не з кожного вікна у 1960-х роках лунали шедеври Робертіно Лореті Ave Maria (безсмертний твір Франца Шуберта співак записав у 1961 році), Santa Lucia (Лореті Робертіно був одним із багатьох виконавців народної неаполітанської пісні, яку радянські люди почули на його платівці із дванадцятьма хітами у 1962 році) і, звісно, «Джамайка» (Робертіно Лореті записав цей хіт у тринадцять років).
Неможливо не співати
Італійці порівнювали Робертіно Лореті з Беньяміно Джильї, а французи називали його «новим Карузо». Під час свого першого візиту до Франції італійський хлопчина отримав запрошення від президента Шарля де Голля виступити на тамтешньому гала-концерті світових зірок. 1964 року сімнадцятирічний артист із піснею «Маленький поцілунок» став фіналістом 14-го фестивалю в Сан-Ремо. Але у процесі дорослішання голос зірки змінився з дитячого дисканту на чоловічий низький тенор та баритон. Публіка такого перетворення не сприйняла.
1973 року Робертіно Лореті змінив рід занять. Упродовж десяти років співак займався кінопродюсуванням і бізнесом – відкрив продовольчу крамницю і став власником ресторану. Та після тривалої перерви у пісенній кар’єрі 35-річний чоловік повернувся на сцену. Поновивши гастрольну діяльність 1982 року, у 1989 році артист, якого у нас добре знали по платівках, що свого часу розходилися великими тиражами, вперше відвідав з концертами СРСР і розвіяв своїми живими виступами чутки про втрату після голосової мутації виконавських здібностей.

Робертіно Лореті сьогодні
Артист спростував поширений міф про втрату голосу через «нещадну експлуатацію менеджерів заради наживи». Насправді, сказав, у період мутації голосу його намагалися оберігати від вокального навантаження. Сприяло вимушеному відпочинку тоді і кількамісячне лікування поламаної ноги. Тож співак запевнив шанувальників: у його прощанні зі сценою ніхто не винен. Втім, концертна біографія Робертіно Лореті триває і досі. Щасливий батько трьох дітей заробляє гастролями та бізнесом: вирощує для перегонів арабських скакунів і має власний нічний клуб, де часто виступає.
Продовживши естрадну кар’єру з новим, баритональним, тембром, відомий артист у 2000 році виступав на гала-концерті в Києві. На Михайлівській площі тоді зібралося 100 000 глядачів, які на біс слухали хіт Робертіно Лореті Ave Maria. Попри те, що відомі світу музичні твори з репертуару співака незвично звучать у дорослому виконанні, люди радо приходять на гастрольні виступи зірки у прагненні побачити легенду наживо. На афішах 78-річний Роберто так і залишився під своїм дитячим ім’ям, адже публіка ностальгує за італійським підлітком з голосом ангела Робертіно Лореті.








