Народження тренда
Коли в 1930-х роках США накрила Велика депресія, багато американських родин опинилися на межі виживання. До 1933 року, коли економічне падіння сягнуло найнижчих показників, близько 15 мільйонів американців були безробітними, а майже половина банків країни збанкрутувала. Коли грошей не вистачало навіть на найнеобхідніше, довелося вмикати винахідливість. І хто б міг подумати, що в цей момент народжувалася одна з найдивовижніших модних історій усіх часів!
Справа в тому, що з кінця XIX століття борошно та цукор почали продавати в міцних тканинних мішках замість дерев’яних бочок. Спочатку це були грубі мішки, матеріал з яких використовували здебільшого на ганчірки. Але в 1910-20х роках виробники почали пакувати свій товар у м’які бавовняні мішки.
І тут американські домогосподарки проявили креативність рівня «лайфхак століття». Навіщо викидати міцну тканину, якщо її можна гарнесенько відіпрати та пошити з неї щось корисне? Спочатку це були прості речі: торбинки для покупок, рушники, пелюшки. Але коли грошей стало зовсім мало, вправні руки американських жінок дійшли й до суконь.
Мода для широких верств
Через деякий час населення сільських районів Америки почало носити одяг з мішковини: фермерські родини перетворювали пакувальну тканину з-під борошна та інших продуктів на сукні, нижню білизну, штори, ковдри та інші предмети побуту.
Видалення логотипів, фарбування тканини та декорування стрічками, мереживом, вишивкою та яскравими ґудзиками допомагало зробити сукні, сорочки та штани з мішковини своєрідними модними шедеврами, що ненабагато поступалися одягу, купленому в магазині.
Виробники, побачивши, що їхні мішки перетворюються на одяг, вирішили підзаробити на цьому! Розумно, правда?
Вони почали випускати мішки яскравих кольорів та з веселенькими візерунками, а у магазинах навіть продавали готові викрійки для суконь із мішковини. Уявляєте? Цілий модний рух, заснований на… утилізації!
Наприклад, в одному з американських музеїв сьогодні зберігається брошура під назвою «Шиття з бавовняних мішків», видана Асоціацією виробників текстильних мішків у 1933 році, в якій давалися поради, як видалити логотипи компаній з мішків.
А навіть якщо господиня не мала часу чи натхнення займатись змиванням логотипу, і її син виходив на вулицю у сорочці з написом «Квасоля», то однолітки не сміялись з нього, бо самі були «Картоплею», «Кукурудзою» чи «Цукром».
Після війни та відновлення економіки США мода на мішкові сукні поступово зійшла нанівець. Люди знову могли дозволити собі нормальний одяг, і хто ж хотів згадувати про важкі часи? Здавалося б, історія закінчена. Та де там!
Монро приймає виклик!
У 1951 році молода акторка Мерилін Монро, кінематографічна кар’єра якої набирала обертів, стала ціллю для недоброзичливої критики. Преса жваво обговорювала наряди акторки, підкреслюючи, що вони виглядають дешево. Одна особливо дотепна (читай – зла) журналістка написала, що вся краса цієї білявки – лише в яскравих сукнях, і мовляв, хай спробує виглядати гарно в звичайному мішку.
Ну що ж, виклик було прийнято! Кіностудія Twentieth Century Fox скористалася ситуацією та кілька днів потому організувала фотосесію, де Монро позувала в сукні, пошитій з мішка для картоплі, яка була створена спеціально для неї. Незвичний наряд прикрашали грайлива бахрома та напис «Картопля з Айдахо». Фотографії красуні розлетілися країною як гарячі пиріжки і стали справжньою сенсацією.
Чоловіки захоплювались, боси кіностудії рахували майбутні бариши, а продажі айдахської картоплі злетіли до небес. На знак подяки за таку феєричну рекламу фермер з Айдахо, чиї мішки було використано для створення сукні, відправив акторці цілий мішок добірної картоплі. Але, як згадувала сама Мерилін Монро, вона так і не змогла насолодитися подарунком фермера: «Тоді було не дуже добре з харчами, і хлопці з рекламного відділу поцупили всю картоплю».
Урок історії з хеппі-ендом
Так майбутня кінодіва одним махом довела кілька речей: по-перше, що краса – це щось більше, ніж дорогі та статусні речі. По-друге, що почуття гумору може перемогти будь-яку критику. І по-третє, що винахідливість і креативність – це сила, яка може перетворити навіть мішок у модний аксесуар.
Сама ж важка історична сторінка епохи Депресії,в часи був створений «мішечний» тренд, не забута й зараз: Смітсонівський музей американського мистецтва досі зберігає сукню з мішка на своїй постійній виставці. А ми пам’ятаємо, що іноді найкращі ідеї народжуються там, де їх найменше очікуєш!
