«Старіти – сумно, але приємно дорослішати», – сказала культова французька акторка, яка все життя давала приводи називати її «нерозважливим дівчиськом». Сором’язливій вихованці суворої католицької родини було призначено всередині ХХ століття стати найпривабливішою жінкою європейського кіно, законодавицею стилю і втіленням бунтарства. Її ім’я асоціювалося з вільнодумством, сексуальною свободою й емансипацією. І якщо голосом жіночого руху у повоєнній консервативній Франції акторка стала, не беручи у тому особистої участі, то лібералізації кінематографу вона сприяла власним прикладом, однією з перших з’явившись під осуд клерикалів та консерваторів оголеною на екрані.
Вказівник для покоління
Сексуальність, безпосередність і простодушність екранної героїні Бріжит Бардо зробили виконавицю для когось – «втіленням гріха і розпусти», а для інших – об’єктом обожнювання. Успіх у романтичній комедії не виключав наявність в кінодоробку Бріжіт Бардо видатних фільмів, до яких належать драми «І Бог створив жінку», «Істина» та «Нехтування». А за роль у картині «Віва, Маріє!» акторка номінувалася на британську премію BAFTA. Проте для світу красуня, яку британський кіножурнал Empire причислив до сотні найсексуальніших кінозірок усіх часів, є передусім відчайдухою, яка популяризувала бікіні, продемонструвавши «легковажне вбрання» у ролях і навіть на Каннському кінофестивалі.
На думку експертів, вплив Бріжит Бардо полягав у тому, що вона «започаткувала новий спосіб життя для її покоління», ставши взірцем для масового наслідування. Дівчата по всьому світу переймали її картаті сукні, линялі джинси, чорну підводку для очей, чубок-шторку на розпатланому волоссі, зачіски «Бабетта» чи «Кисла капуста», звичку відпочивати на пляжах Сен-Тропе і… право жінки на однакові з чоловіком радощі життя. Почавши «дорослі стосунки» у 15 років, спокуслива білявка мала у майбутньому багато романів, чотири шлюби і досвід відмови від дитини (сина Бріжит Бардо віддала при розлученні батькові, бо не вважала себе готовою про нього піклуватися).
Залишається собою
Так само не мала акторка, що зіграла в 48 фільмах, і співачца, яка записала 80 пісень, й ілюзій щодо свого таланта: Бріжит Бардо в молодості вже усвідомила – вона не вміє перевтілюватися. Не прагнула вона змінити і зовнішність: це одна з небагатьох зірок, хто не робив пластичних операцій. Жінка, що в юності займалася балетом, була естетичним ідеалом для молодих учасників культового британського рок-гурту The Beatles Джона Леннона і Пола Маккартні. І вони в своїх уподобаннях не поодинокі: 1970 року Бріжит Бардо була обрана першою моделлю для бюста Маріанни – офіційного символу Франції. Зріст Бріжит Бардо – 170 см, вагу акторка все життя підтримувала вегетаріанською дієтою у межах 62 кг.
Зберігаючи до кінця роботи у кінематографі ідеальні параметри фігури, у 39 років зірка поставила на 20-річній екранній кар’єрі крапку. Засновниця, очільниця й активістка «Фонду Бріжит Бардо» віддала своє бентежне серце захисту тварин. Попри те, що за нові кінопроєкти вона не береться понад півстоліття (фільмів з Бріжит Бардо не виходить з 1973 року), її ім’я увесь цей час звучить гучно: зокрема, у судових засіданнях, де зірку неодноразово штрафували за розпалювання усілякої ворожнечі через критику ЛГБТ-руху, мігрантів і ісламу у Франції. Бріжит Бардо у віці 90 років критикує діючого президента, є прихильницею правої опозиції, спростовує звинувачення у «мізантропії» і виправдовує своє влучне прізвисько: Бріжит Бардо і зараз запевняє критиків, що залишається «нерозважливим дівчиськом».
Балет – до слави білет
Бріжит Анн-Марі Бардо (Brigitte Anne-Marie Bardot) народилася у Парижі 28 вересня 1934 року. Парижанами за народженням були і її батьки, що виховували двох дочок у суворих католицьких традиціях. Разом з молодшою сестрою Бріжит відвідувала католицьку школу. Батько-інженер мав змогу винаймати для дітей нянь і гувернанток, одна з яких виявилася італійкою і навчила Бріжит італійськьої мови. На відміну від сестри, Бріжит була для батьків «гидким каченям». Мати так і казала: «Бріжит – злючка, та ще й негарна». Дівчинка, що страждала від алергічної висипки, носила спеціальні дужки на зубах і окуляри від короткозорості, довгі роки соромилася своєї зовнішності. Бардо згадувала, шо росла похмурою і загальмованою.
Але дещо хороше мати для доньки зробила – віддала сестер навчатися мистецтву балета. Дівчатка з семи років займалися у танцкласі колишньої зірки «Гранд-опера» Марселя Бурга, і ті заняття додали впевненості сором’язливій Бріжит. Природна пластика дозволила учениці успішно освоїтися в балетній хореографії, і 1947 року її було прийнято до Вищої національної консерваторії музики і танцю. Трирічне відвідування балетних класів провідних столичних хореографів далося взнаки: у дівчини розвинулася доладна фігура і з’явилася граціозна хода. Нову зовнішність юної красуні мати використала для реклами власної модної крамниці, де донька брала участь у показах коллекцій як манекенниця.
Гола правда
Мамина подруга, редакторка журналу Jardin des Modes, опублікувала кілька фото Бріжит Бардо з подіуму. Ті світлини вразили колегу з Elle: редакторка статусного «глянцю» запросила дівчину знятися за гонорар і без розкриття їм’я моделі (на чому наполягав батько). За рік красуня з ініціалами «B.B.» отримала нове запрошення на зйомки для Elle, і ту обкладинку журналу побачив помічник режисера Марка Аллегре Роже Вадим. Він показав світлини своєму босові, і режисер запросив дівчину на проби для стрічки «Лаври зірвані». І хоча з першої спроби прийти у кіно не вийшло, Бріжит сподобалася Роже Вадиму, який справить вагомий вплив на її кінокар’єру. З їхнього знайомства розвинувся роман, хоча не обійшлося без скандалу.
Про намір побратися юна наречена оголосила батькам у 15 років. Це стало для них шоком. Звісно, що про стосунки школярки з чоловіком не могло бути й мови. Але Бріжит нікого не слухала, прогулювала уроки і потайки зустрічалася з коханцем. Коли батьки спробували скандальному зв’язку завадити, Бріжит отруїлася газом. Більше їх не розлучали, але поставили умову, що одружитися Роже Вадим зможе, лише коли наречена стане повнолітньою. Тим часом, завдяки Роже Вадиму, дебютанці запропонували головну роль у стрічці «Маніна, дівчина в бікіні». На знімальному майданчику у Ніцці Бардо впродовж всього часу була у відвертому купальнику. У ньому ж вона фігурувала у всіх сценах.
Весілля Бріжит Бардо і Роже Вадима
Наречена Paris Match
Наприкінці 1952 року Бріжит Бардо і Роже Вадим одружилися. Чоловік на той час мав роботу журналіста і водночас писав сценарії. Коли до шлюбу його в офісі навідувала ефектна подружка, колеги охоче відривалися від термінових завдань. Репортери назвали красуню «нареченою Paris Match». Роже Вадим знайшов для юної дружини продюсерку, а сам став її прес-агентом. Злету кар’єри Бріжит Бардо сприяла її сенсаційна поява в бікіні на американському авіаносці перед 3500 моряками під час Канського кінофестиваля 1953 року. Тоді ж їй запропонувала контракт американська студія Universal, але через свою природну нерішучість молода акторка його відхилила.
Більше пощастило британській продюсерці Бетті Бокс, яка невдовзі отримала бажаний «трофей» на роль спокусниці у комедію режисера Ральфа Томаса «Доктор на морі». Повністю оголена Бріжит Бардо у короткому епізоді в душі стала першою «пікантною сценою» в історії британського звукового кіно. Всупереч очікуванням, охоронці суспільної моралі цього разу промовчали, а критики вперше назвали актрису «секс-кішкою» та «ковтком свіжого повітря». Після фільму 1955 року «Вуличне світло» планувалася серія робіт з режисером Жаком Готьє, але він помер через невдалу операцію, і розпочату картину закінчувала адміністраторка проєкту. З Бріжит Бардо вона зійшлася на «ненависті до зйомок і кінопроцесу загалом».
Ніжне створіння
Наступні фільми Бріжит Бардо закріпили за нею статус французського секс-символу. Серед них були і роботи за сценарієм її талановитого чоловіка. Але цьому шлюбу завадила розквітла жіноча привабливість, так майстерно випестувана у «Галатеї» вправним «Пігмаліоном». У 1956 році Роже Вадим загорівся ідеєю зняти дружину у своєму фільмі, який би розкрив її «природну неприкриту сексуальність». Художник мав на меті зняти «революційне кіно», спрямоване проти інертних моральних підвалин. Так з’явився фільм із Бріжит Бардо і Жаном-Луї Трентіньяном «І Бог створив жінку». Католицька церква засудила провокаційну поведінку героїні. А акторський роман, що зав’язався під час зйомок, розлучив режисера Роже Вадима з дружиною.
Бріжит Бардо з Жаном-Луї Трентіньяном
Шлюб було розірвано у грудні 1957 року. «Ми розлучилися без скандалів, цивілізовано і по-дружньому, – згадував Роже Вадим. – Але не обійшлося і без кількох сумних та щемливих моментів. Коли все скінчилося, і ми залишилися в коридорі суду одні, я обійняв Бріжит, і ми поцілувалися». Розлучення не завадило колишній парі залишилися близькими друзями. У подальшому вони продовжили також співпрацювати. Як казав уславлений партнер Бардо по картині 1958 року «У разі нещастя» Жан Габен, він побачив у цій жінці «ніжне створіння, що не здатне жити без любові та ласки». Це стосувалося і героїні, і самої акторки, адже ці поняття не відокремлювали ті, хто її знав.
Слава – шлях до підпілля
Новий роман Бріжіт Бардо з Жаном-Луї Трентіньяном широко висвітлювався жовтими виданнями, однак через два роки коханці розлучилися – актора забрали в армію. Далі жінка недовго зустрічалася з одруженим французьким музикантом Жільбером Беко, а потім розпочала стосунки з майбутньою зіркою Саша Дістель. Розставання з цим співаком, композитором і актором відбулося після зйомок фільму «Бабетта йде на війну», де Бардо зблизилася з молодим актором Жаком Шар’є, від якого завагітніла. Весілля зіграли у червні 1959 року під пильним наглядом численних репортерів. Останні місяці вагітності акторка не виходила з дому, цілодобово оточеного папарацці. Після народження Бріжит Бардо сина Ніколя-Жака Шар’є у січні 1960 року преса взяла зіркове помешкання в облогу.
Бріжит з Жаком Шар’є і новонародженим сином
Нервування укладнило життя подружжя. Ще до народження дитини Шар’є забрали до армії і комісували лише після удавання чоловіком психічного розладу. Голодування спричинило справжнє нервове виснаження. Виявилося, що обоє у цьому шлюбі мали схильність до суїціду. На зйомках картини «Істина» у Бардо прокинулися почуття до партнера Самі Фрея. Коли чоловік заскочив коханців в автівці, то затіяв бійку. Скандальні кадри опублікували папарацці. Шар’є зажадав розлучення й опіки над дитиною. Надалі акторка пошкодувала, що погодилася віддати сина (це погіршило їхні взаємини), але на той час вона не могла потурбуватися навіть про себе. Бардо скаржилася, що слава перетворила її життя на підпілля.
Спробувати все
Таке існування було нестерпним: жінка страждала від депресії і неодноразово намагалася покінчити життя самогубством. У свій 26-й день народження зірка перепила барбітуратів і порізала вени. У важкому стані її знайшли сусіди і врятували тим, що відвезли до шпиталю. Причиною чергової спроби самогубства стало моральне спустошення через самотність: коли і нового коханця забрали до армії, жінка залишилася одна. Щоправда, знову ненадовго. Наступними її обранцями ставали бразильський музикант і танцюрист Боб Загурі та французький автор-виконавець Серж Генсбур (обидва посприяли музичній кар’єрі Бріжит Бардо). А третім чоловіком акторки став екстравагантний німецький мультимільйонер Гунтер Закс.
Після розлучення з багатієм внаслідок взаємної подружньої зради вже зріла Бардо мала романи з 20-річним студентом-політологом, барменом, актором-початківцем, скульптором… На початку 1980-х років у акторки виявили рак грудей. Після операції і курсу терапії вона повністю одужала. Тим часом син Бріжит Бардо, Ніколя, вивчав економіку в Паризькому університеті, опановував гру на фортепіано, створював музику, займався аранжуванням, працював манекенником у кутюр’є П’єра Кардена і фахівцем у комп’ютерній сфері. Одружившись з дочкою норвезького дипломата, він став батьком двох дочок (родина живе в Осло). У дорослому віці Ніколя відпустив образи на матір, яка вчетверте вийшла заміж за політика Бернара д’Ормаля.
Нове життя
«Я народилася заново, коли почала займатися тваринами, – повідомила акторка у книзі мемуарів. – Коли дивлюся на себе на екрані, то бачу когось іншого, кого навіть не хочу знати. Бо лише зараз я стала людиною, що знайшла сенс у житті».
На останніх зйомках Бардо купила у місцевої селянки козу, щоб урятувати її від убою, і під час скандалу в готелі, куди зірку не пустили з її милою компаньонкою, зрозуміла, чим має займатися. «Я второпала, що є бранкою, відчуженою від справжніх життєвих цінностей, – написала акторка в автобіографії «Ініціали Б. Б.». – У мене лише одне життя, і я маю прожити його по-своєму!». В останній сцені свого заключного фільму Бріжит Бардо з’явилася з птахом на руці, і це для неї стало знаменням нового життя, присвяченого захисту прав тварин.
У 1977 році вона розпочала активну кампанію проти винищення морських котиків у Східній Канаді. Надалі стала відомою противницею полюванням на тюленів та китів, мисливського промислу, півнячих та собачих боїв, кориди, торгівлі хутром і вживання в їжу конини. Зірка виступала проти використання тварин у медичних і промислових експериментах, боролася за гуманне поводження з тваринами у зоопарках, збирала кошти на створення притулків для коал в Австралії, приматів і слонів у Африці та ведмедів у Болгарії. Якщо 1997 року «Фонд Бріжит Бардо» налічував 27000 членів у 42 країнах, то вже за два десятки років цей загін розрісся до 75000 активістів, одна з яких віддала потрібній світові справі власний будинок в Сен-Тропе і ніколи не шкодувала, що попрощалася з кіно.
Фото з відкритих джерел
