Новою найвищою будівлею світу може стати кілометровий хмарочос-акумулятор

Нині у світі будують більше висоток, ніж коли-небудь раніше. Але незабаром у хмарочосів з'явиться нова функція: збереження відновлюваної енергії.

FacebookTwitterLinkedinTelegram

Однією з найбільших перешкод для електромережі, в якій домінує чиста енергія, є непостійність деяких відновлюваних джерел. Іноді, коли потрібна сонячна енергія, набігають хмари, або вітер припиняється, коли необхідно виробляти вітрову енергію.

Тому вирішальне значення має зберігання енергії, над розробкою форм якого б’ються нині найрозумніші голови планети.

Хмарочоси нового призначення

Нещодавно архітектурна та інжинірингова фірма Skidmore, Owings & Merrill (SOM), що проєктувала найвищий хмарочос світу – вежу Бурдж Халіфа в Дубаї (828 м), оголосила про партнерство з компанією Energy Vault, що спеціалізується на зберіганні енергії. Метою цієї співпраці є розробка гігантських гравітаційних систем зі зберігання енергії, що функціонуватимуть у хмарочосах, висота яких сягатиме кілометра.

У планах партнерів, зокрема, – проєкт хмарочоса, який використовуватиме двигун, що працює від електрики з мережі, аби підіймати гігантські блоки, коли попит на енергію низький. Ці блоки зберігатимуть електрику як «потенційну» енергію. А коли попит виникатиме, блоки опускатимуться, вивільняючи енергію, що перетворюватиметься на електрику, пише CNN.

Цей спосіб зберігання енергії дасть можливість відмовитися від викопного палива, зауважив Білл Бейкер, партнер-консультант SOM та інженер-будівельник вежі Бурдж Халіфа.

вежа халіфа

Чистий нуль вимагає нових варіантів зберігання

За даними Міжнародної енергетичної асоціації, якщо світ хоче досягти нульового рівня викидів до 2050 року, необхідно розвивати мережне зберігання або технології, підключені до електромережі, що зможуть зберігати енергію та використовувати її за необхідності.

Літій-іонні акумулятори, що популярні в електромобілях, не можуть розв’язати проблему самотужки. Й передусім тому, що вони не спроможні зберігати енергію протягом тривалого часу.

Зате це під силу гідроакумулювальній гідроенергетиці, яка вже широко використовується для зберігання відновлюваної енергії. У такому випадку потрібна турбіна, що перекачує воду з резервуара на нижньому рівні в резервуар на верхньому рівні в години зниженого навантаження. Коли попит різко зростає, вода вивільняється та тече крізь турбіну, що виробляє електроенергію. Але є одне «але»: для такої системи необхідна горбиста місцевість та багато простору.

Надземна вежа від компаній SOM та Energy Vault, висота якої може становити від 300 і аж до 1000 метрів, матиме видовбані конструкції, що нагадують шахти ліфта, для переміщення блоків. При цьому у вежі залишатиметься місце для житлових та комерційних приміщень. (Компанії також розглядають можливість інтеграції гідроакумулювальної енергії у хмарочоси, де замість блоків використовуватиметься вода).

Зрештою можна буде зберігати кілька гігават-годин енергії. Цього достатньо для забезпечення електроенергією кількох будівель, повідомив Роберт Піконі, генеральний директор компанії Energy Vault.

До речі, Energy Vault нещодавно створила в Китаї першу у світі комерційну систему зберігання гідрогравітаційної енергії без помпи. Будівля заввишки 150 метрів призначена суто для зберігання енергії (не для проживання). Місткість системи – 100 мегават-годин.

хмарочос вночі

Що вище – то краще?

Нові можливості використання відновлюваної енергії допоможуть компенсувати вуглецевий слід надвисоких будівель. Нині сектор будівель та будівництва відповідає за майже 40 відсотків світових викидів парникових газів.

Для розв’язання цієї проблеми будівлі оснащують найкращою ізоляцією, використовують альтернативні будматеріали з меншим вмістом вуглецю тощо. А деякі споруди буквально зеленішають. Приміром, італійський архітектор Стефано Боері створив у Мілані вежі, вкриті деревами та чагарниками, та розробив аналогічний проєкт для будівель Дубая.

Однак вежі стають дедалі вищими і їх стає дедалі більше. Ця ситуація зумовлена попитом, який спричинила гіперурбанізація, що заганяє людей до міст, де бракує простору для життя.

І якщо в 1900-1999 роки у світі було збудовано 235 будівель заввишки 200 метрів, то лише торік на планеті звели 179 таких та вищих хмарочосів.

Фото: Energy Vault 

FacebookTwitterLinkedinTelegram

ПРОКОМЕНТУВАТИ

Прокоментувати

ТЕЛЕГРАМ

FACEBOOK

ПРО НАС

Логотип 50 Plus

50Plus – це медіа-ресурс про спосіб життя покоління 50+. Наша місія – надавати цікаву і корисну інформацію читачам та надихати їх на новому етапі життя.

ПІДПИСКА

Підпишіться на розсилку, щоб отримувати щотижневий дайджест.