На тлі кліматичних загроз, ураганів, паводків та цунамі, які почастішали через глобальне потепління, експерти озвучили сумний прогноз стосовно майбутнього Нью-Йорка, що раптом знелюднів.
Якщо не буде кому підмітати тротуари, прополювати Центральний парк або вмикати електромережу, природа швидко втрутиться. Кульбаби проростуть з тріщин на асфальті. Єноти оселяться в занедбаних квартирах. Місто зануриться в темряву.
Авторка видання Popular Science Сара Дерн поспілкувалася з архітекторами, міськими екологами та футурологами, щоб разом із ними скласти часову шкалу занепаду Великого Яблука, в якому немає людей.
Перший місяць
Якщо нікому буде обслуговувати електромережу, Велике Яблуко за кілька днів накриє темрява. Без кондиціювання повітря та опалення на стінах будинків утворюватиметься пліснява, вважає архітекторка Яна Хорват із Загребського університету (Хорватія), яка досліджує руйнування будівель.
Деякі екологічні об’єкти, як-от рекламні щити, що працюють на сонячній та вітровій енергії, довше залишатимуться освітленими. Але, зрештою, і вони згаснуть, адже не буде кому замінити світлодіодні лампочки.
Без електрики помпові станції, які щодня відкачують 13 мільйонів галонів води з метро, стануть марними. Вода затопить тунелі потягів. «Там почнуть рости рослини та оселяться тварини. Першими скористаються територією без людей види, що вже облюбували метро, як-от щури, таргани, голуби, опосуми», – припустила Хорват.
Протягом першого місяця газони Центрального парку стануть дикими та недоглянутими. «Коли ви перестанете стригти газон, отримаєте луг», – сказав ботанік Пітер Дель Тредічі, старший науковий співробітник Гарвардського університету, експерт з міської рослинності. За цей місяць кульбаби, амброзія та жовта осока проростатимуть у вже високих до коліна травах культових парків Нью-Йорка. Окрім трав’янистих рослин паркові простори завоюють нові дерева, чагарники та ліани, каже Тредічі.
Перші 10 років
За рік без людей багато будинків Нью-Йорка почнуть руйнуватися. «Першими зникнуть скляні фасади», – каже Хорват. За десятиліття потріскається навіть загартоване скло хмарочосів. У розбиті вікна потраплятиме вода. «Квартири перетворяться на вологі теплиці, ідеальне місце для комарів, водяних змій, грибків і очеретів», – продовжив Тредічі.
Без обслуговування асфальтові вулиці та паркування деградують. Цикли замерзання-відтавання призведуть до появи тріщин. У них проникне вода, і там виростуть мохи. А за 10 років навіть зможуть прорости молоді дерева.
Статуя Свободи теж руйнуватиметься. Її мідне покриття почне тріскатися, даючи можливість бризкам води руйнувати внутрішній сталевий скелет. «Сталь – міцний матеріал, але вона дуже схильна до корозії. І це погано для Нью-Йорка – міста, зробленого зі сталі», – зауважила Хорват.
Перші 50 років
За словами Тредічі, впродовж кількох десятиліть у безлюдному Нью-Йорку виникне нова екосистема: «Вона не буде схожа на жодну, що будь-коли існувала у світі».
Експерт-ботанік навів приклад багаторічного занедбання Детройта. За словами Тредічі, нині це місто заполонили дикі яблуні – міцні декоративні рослини, що ростуть у горах Центральної Азії. «Вони можуть поширитися по всьому світу», – каже Тредічі. У Нью-Йорку, де пів століття немає людей, дикі яблуні Центрального парку та Ріверсайд-парку зростатимуть серед молодого лісу, повного гледичій, дубів та норвезьких кленів (звичайних вуличних дерев Великого Яблука). Кучеряві рослини пасльону та отруйний плющ повзтимуть по будівлях, а мохи та стійкі бур’яни покриватимуть верхні частини відкритих вітру хмарочосів.
Дедалі більше тварин вважатимуть Манхеттен рідним довкіллям. Попервах туди переселяться олені, кролики, бабаки та дикі індички. За ними підтягнуться більші хижаки – койоти, рисі, чорні ведмеді та мідноголові змії. Сапсани, білоголові орлани, червонохвості яструби та великі рогаті сови гніздуватимуться в колишніх помешканнях людей. А дикі кішки нишпоритимуть занедбаними верхніми поверхами багатоквартирних будинків, харчуючись мишами та птахами.
Перші 100 років
Століття без людей ознаменує кінець ери хмарочосів. На думку експертів, новіші шпилі міста падатимуть першими. Молоді будинки спираються на тонкі, але зміцнені сталеві скелети, укладені в залізобетон. Однак коли вимикається електрика і вода проникає крізь скляні стіни, висотки гниють зсередини.
Емпайр-Стейт-Білдинг та Крайслер-Білдинг, швидше за все, будуть стійкішими за молодші вежі. Побудовані таким чином, аби витримувати значно більшу вагу, ніж необхідно, сталеві каркаси старших гігантів підкріплені товстою кам’яною кладкою та внутрішніми стінами. Ці висотки, можливо, простоять на пів століття довше, але, зрештою, впадуть і вони.
За сто років Нью-Йорк перетвориться на ліс, каже Тредічі. Навіс із дорослих дерев заввишки понад 30 метрів замінить хмарочоси. Бетон, один із найміцніших будівельних матеріалів, розчиниться. Ретельно доглянуті річкові парки Нью-Йорка перетворяться на водно-болотні угіддя, що рясніють вуграми, чаплями, черепахами, бобрами та ондатрами.
Але навіть коли хмарочоси зруйнуються та виростуть хащі, деякі частини Великого Яблука виживуть, припустила Хорват. Мармурові леви визиратимуть крізь лісову підстилку. З ґрунту та підліску стирчатимуть деталі гранітних фонтанів, а з густої кореневої системи – іржаві сталеві балки. Навіть без людей Нью-Йорк частково вистоїть. Цю тендітну спадщину або виявлять і вивчать, або забудуть.
Фото: pexels.com
