Команда вчених із Массачусетського технологічного інституту розробила інструмент ШІ, що відновлює пошкоджені часом картини за лічені години. Технологія значно скоротила час та вартість реставрації художніх творів.
Як це працює?
Час залишає свої сліди на живописних роботах. Знос і природне старіння призводять до зміни кольорів, появи тріщин та плям. На усунення пошкоджень у реставраторів можуть піти роки. Тому вони зазвичай зосереджують свої зусилля на найцінніших полотнах.
Але тепер нова технологія допоможе розширити коло картин, які потребують відновлення. Вона використовує штучний інтелект та інші комп’ютерні інструменти для цифрової реконструкції пошкодженої роботи. У процесі реставрування створюється цифрова «маска»: зображення друкують на прозорому полімерному листі та акуратно накладають на картину.
Щоб продемонструвати ноу-хау, провідний автор дослідження Алекс Качкін відреставрував пошкоджену роботу XV століття, яку приписують одному з маловідомих голландських художників. Надзвичайно деталізована робота була розділена на чотири смуги.
Картину вкривали численні крихітні тріщини. У багатьох місцях фарба відлущилася. Дослідники зауважили, що значна частина пошкоджень припадала на дрібні, складні деталі. На традиційну реставрацію полотна реставраторам довелося б витратити близько 200 годин, розповіло видання The Guardian.
Команда розпочала відновлення зі сканування картини, щоб визначити розмір, форму та розташування пошкоджених місць. Загалом було виявлено 5612 окремих ділянок, які потребували реставрації.
Потім науковці створили у програмі Adobe Photoshop цифрову «маску». Спочатку вчені відновили відсутні плями фарб, ретельно підібравши відтінки. Візерункові ділянки, що постраждали від часу, відтворили за допомогою копіювання подібних візерунків з інших місць картини. А стерте обличчя немовляти технологи скопіювали з іншого полотна того самого художника.
Після завершення роботи «маску» надрукували на полімерній плівці, покрили лаком, щоб фарби не розтеклися, і наклали на картину. Усього для заповнення пошкоджених ділянок команда використала 57 314 кольорів.
Процес зайняв 3,5 години, що, за словами дослідників, значно швидше за традиційне реставрування, на яке потрібно було витрати в 66 разів більше часу.
Дослідники зауважили, що цю технологію зі ШІ можна використовувати лише на лакованих поверхнях – достатньо гладких, аби плівка щільно до них прилягала. «Маску» можна зняти або видалити за допомогою спеціальних розчинників, які використовують реставратори, не залишаючи слідів на творі мистецтва.
Команда сподівається, що цей метод дасть можливість галереям реставрувати та виставляти десятки пошкоджених картин, які не вважаються достатньо цінними для значущих витрат на традиційну реставрацію.
Результати дослідження опублікував журнал Nature. У супровідній статті професор Хартмут Куцке з Музею історії культури Університету Осло заявив, що завдяки цій технології на основі ШІ пошкоджені картини можна реставрувати швидше та дешевше, ніж за допомогою традиційних методів.
За його словами, цей метод, імовірно, буде широко застосовуватись до картин ненайвищої цінності. Йдеться про роботи, яким експерти не надають достатньо уваги, та які десятиліттями припадають пилом за зачиненими дверима музейних запасників. Але тепер ці полотна – після інноваційного відновлення – зможуть побачити більше шанувальників мистецтва.
