Ніла Іваненко 
Новий проєкт Археологічного парку «Помпеї» має показати різнобічне життя мешканців міста до його знищення. Нагадаємо, що місто було поховано під товстим шаром попелу внаслідок виверження Везувію у 79 році нашої ери.
У рамках проєкту директор парку Габріель Зухтрігель вирішив відтворити стародавні методи фарбування тканин. Джерелом натхнення стали стародавні фрески, знайдені під час археологічних розкопок. На них, зокрема, зображені крилаті амури, які виробляють барвисті тканини, збирають виноград для вина та створюють парфуми.
«Вони дуже наближені до реальності», – сказав про фрески Габріель Зухтрігель. Для цього проєкту директор археологічного парку залучив майстра-фарбувальника з Умбрії Клаудіо Кутулі. Майстер відомий тим, що використовує у власній лінії одягу барвники, які власноруч виготовляє з рослин.
Для відтворення знаменитого помпейського червоного кольору Кутулі використовує корінь марени рожевої (Rubia Tinctorum). Для отримання коричневого він бере шкаралупу волоського горіха, для чорного та сірого – ягоди бузини, для бурштинового, жовтого та відтінків зеленого – кардамон.
Дослідивши помпейську палітру кольорів, майстер Кутулі взявся виробляти кольорові шалики за мотивами, запозиченими з фресок багатого будинку Ветті. Саме там археологи знайшли зображення діяльних амурів. Цей розкішний будинок, як і всі Помпеї, був похований під попелом, розповіло видання Independent.
За інформацією адміністрації парку, половина прибутку від продажу шаликів піде на фінансування подальшої діяльності з відновлення колись великого міста. До слова, нещодавно тут відродили сади, в яких посадили рослини, що їх використовували мешканці Помпеїв для створення барвників.
Як розповів історик садів Мауріціо Бартоліні, для фарбування текстилю стародавні майстри часто використовували коріння, кору та квіти. Наприклад, із шипшини отримували ніжно-рожевий колір. Цей барвник, до слова, був одним з найзатребуваніших, зауважив експерт.
Фрески, які знайшли під час розкопок археологи, часто зображують багатих помпейців у яскравому фіолетовому, зеленому, рожевому, синьому та жовтому вбранні. Інтенсивність кольору досягалася за допомогою кип’ятіння пофарбованих тканин у металевих чанах. Вони розміщалися в майстернях. А займалися фарбуванням раби, які, до речі, носили прості коричневі туніки.
Для пана Зухтрігеля відродження технології фарбування текстилю – це ще один спосіб повернути стародавні Помпеї до життя, щоб потім показувати місто туристам.
«Це частина наукового та культурного проєкту, спрямованого на усвідомлення того, що історія – це не лише великі пам’ятники та красиві картини», – сказав директор археологічного парку. Є й інша історія повсякденного життя пересічних людей, про яку історики пишуть не так часто, зазначив він.
Фото: wikipedia.org
