Чудове археологічне відкриття лише за три кілометри на південь від міста Осер пролило нове світло на масштаб і розкіш маєтків римської епохи в древній Галлії.
Команда Національного інституту археологічних досліджень Франції (Inrap) вивчала територію майбутньої інфраструктури, яку мали збудувати на південній об’їзній дорозі міста. Як раптом на ділянці Сент-Нітас, що на правому березі річки Йонна, археологи виявили величезну римську віллу площею понад 4000 квадратних метрів.
Руїни, частину яких вчені раніше вважали залишками скромного римського форпосту, виявилися однією з найбільших та найскладніших гало-римських резиденцій, знайдених у Франції. Перші підказки про існування тут споруди давніх римлян з’явилися ще в XIX столітті. Але систематичні розкопки почалися лише в 1966 році. Тоді, під час робіт з вилучення гравію, оголилася частина прямокутної будівлі з десятьма кімнатами, багато оздоблена декоративними елементами, а також похоронні стели та опалювальна система – гіпокауст.
Як стало зрозуміло пізніше, це було лише другорядне крило величезної вілли. Нинішні розкопки, якими керують Міністерство культури Франції та Регіональне управління довкілля DREAL Bourgogne-Franche-Comté, показали: ця ділянка приховує ще багато сюрпризів. Зрештою, дослідники виявили тут великий центральний сад, галереї з портиками, приватні лазневі комплекси, декоративні фонтани та інші об’єкти складної архітектури. Усі вони свідчили про те, що це величезне помешкання – більш ніж просто вілла.
Погляд на римську розкіш
У центрі вілли розкинувся квадратний сад, оточений галереями, що простягався на більш ніж 450 квадратних метрів з кожного боку. На півночі маєтку був великий басейн, який, мабуть, служив як декоративним, так і гідравлічним цілям. Південний його край прикрашав фонтан, розповіло видання Arkeonews.
Поряд розташовувалися приймальні, технічні приміщення та лазня з підігрівом підлоги, що добре збереглася. Ці особливості засвідчили роль архітектурного комплексу не лише як фермерського маєтку (pars rustica), але і як розкішного будинку (pars urbana), що належав багатій, і, мабуть, аристократичній римській сім’ї.
За даними команди археологів, архітектура та просторове рішення об’єкта відповідають міському розвитку Аутессіодурума (нинішній Осер), який у I столітті нашої ери перетворився з невеличкого поселення на регіональну столицю.
Хоча повна територія вілли ще не розкопана, дослідники вже визначили кілька фаз стародавнього будівництва та припустили, що маєток із часом значно змінився. Очікується, що майбутній аналіз кераміки, мозаїки та органічних матеріалів проллє більше світла на повсякденне життя давніх мешканців вілли.
Це виняткове відкриття не лише повідало про колись розкішне життя римлян на території сучасної Франції, але й порушило питання про економічну владу, землеволодіння та культурний обмін у пізній Римській імперії.
