Ніла Іваненко 
Очі можуть багато розповісти про здоров’я нашого мозку. Вчені стверджують, що проблеми із зором можуть бути однією з попереджувальних ознак подальшого зниження когнітивних функцій.
Нещодавнє дослідження команди Університету Лафборо (Велика Британія) показало, що втрата зорової чутливості допомагає передбачити деменцію за 12 років до встановлення цього діагнозу.
Про що дізналися вчені?
Науковці вивчили дані багаторічних медичних спостережень за 8623 здоровими людьми, які мешкали в англійському графстві Норфолк. Наприкінці дослідження деменція (зокрема її найважча форма – хвороба Альцгеймера) розвинулася у 537 його учасників. Тож учені змогли дізнатися, які фактори передувати цьому діагнозу, пише Science Alert.
На початку дослідження команда попросила учасників пройти тест на зорову чутливість. Під час цього тесту добровольці мали натискати кнопку, щойно вони бачили трикутник, який формувався в полі рухомих точок. Виявилося, що учасники, в яких згодом розвинулася деменція, могли значно повільніше роздивитися цей трикутник, ніж ті, кому не поставили такий діагноз.
Звідки цей зв’язок?
Проблеми із зором можуть бути раннім індикатором зниження когнітивних здібностей. Оскільки токсичні амілоїдні бляшки, пов’язані з хворобою Альцгеймера, можуть спочатку вражати області мозку, пов’язані із зором, тоді як області мозку, пов’язані з пам’яттю, ушкоджуються в міру прогресування захворювання.
При хворобі Альцгеймера страждають такі аспекти зорової обробки, як здатність бачити обриси об’єктів (контрастна чутливість) та розрізняти певні кольори (здатність бачити синьо-зелений спектр порушується на ранніх стадіях деменції).
Іншою ранньою ознакою хвороби Альцгеймера є дефіцит «інгібіторного контролю» рухів очей, коли стимули, що відволікають, краще утримують увагу. Люди з когнітивними порушеннями відчувають проблему з ігноруванням стимулів, що відволікають, і це може проявлятися у вигляді проблем з контролем рухів очей.
Труднощі з розпізнаванням облич
Команда також повідомила, що люди з деменцією неефективно обробляють обличчя нових людей. Іншими словами, вони не дотримуються звичайної схеми сканування обличчя людини, з якою розмовляють.
Здорові люди сканують нове обличчя від очей до носа та рота, аби ліпше його запам’ятати. Медики, які спеціалізуються на когнітивних проблемах, можуть розпізнати людей з деменцією: вони видаються розгубленими, адже не рухають очима, щоб сканувати навколишнє оточення, зокрема обличчя нових людей.
Згодом хворим на деменцію стає дедалі складніше впізнавати інших осіб, оскільки вони не сканують їхні риси. Тож проблема невпізнання людей, з якими ви щойно познайомилися, може бути пов’язана з неефективним рухом очей, а не розладом пам’яті.
Чи може рух очей покращити пам’ять?
Попередні дослідження цього питання є неоднозначними, але деякі з них показали, що рух очей таки може покращити пам’ять. Можливо, це пояснює, чому люди, які більше читають та дивляться телевізор, мають кращу пам’ять та менший ризик недоумства, ніж ті, хто цього не робить. Під час читання або перегляду телепрограм наші очі бігають по сторінці або екрану телевізора.
Люди, які багато читають, зазвичай присвячують більше часу здобуттю освіти. А гарна освіта забезпечує резервну місткість мозку. Тому коли зв’язки в мозку з віком починають ушкоджуватись, ці люди краще захищені від когнітивних розладів.
Попри захопливі відкриття, лікування проблем з пам’яттю за допомогою навмисних рухів очей у людей похилого віку поки що не проводилося в достатньому обсязі. За словами дослідників, доки не з’являться дешевші та простіші у використанні пристрої для відстеження руху очей, його використання як інструменту для ранньої діагностики деменції за межами лабораторії не буде можливим.
Фото: pexels.com
