Інна Тихонова 
Портал 50Plus зібрав цікаві рецепти з динею і дізнався, чим вона є корисною.
Від бур’яну до еліти
Диня – це баштанна культура азійського походження. У країні історичного вирощування споконвічному туркменському плоду присвячено навіть щорічне офіційне свято – День дині, що відзначається у другу неділю серпня. І хоча батьківщиною теплолюбної рослини з роду Огірка та сімейства Гарбузових вважається Середня та Мала Азія, окультурили азійський польовий бур’ян імовірно на півночі Індії та в Ірані (давно це було, ще до нашої ери).
Європейці познайомилися з динею за часів хрестових походів. Саме тоді до Європи було завезено перший матеріал для розведення. З XVI століття «вусатий» трав’янистий однорічник почав активно оброблятися у французькому Провансі. А відомий європейський сорт канталуп запозичив свою назву у заміської резиденції понтифіка: у Канталупі свого часу почали вирощувати насіння, привезене в дар папі римському католицькими ченцями з Вірменії.
Крім популярного сьогодні сорту канталуп (його можна впізнати по помаранчевій м’якоті та світлих «тріщинах» на шкірці), у різних регіонах традиційно культивуються свої сорти дині. Серед цікавих різновидів – дика диня чи козяче яблуко, змієподібна диня або вірменський огірок, огіркова диня чи динний огірок, мускусна диня або касаба, медова чи середземноморська диня, мірза або торпеда. За формою плоди дині бувають круглими, овальними та довгастими, за кольором м’якоті – жовтими, помаранчевими, кремовими чи зеленими, а шкірку вони можуть мати однотонну, з візерунком кракелюру та навіть смугасту, немов у кавуна.
Користь дині
Плоди, що пристосувалися до посухи, є природними накопичувачами вологи в умовах її дефіциту. М’якоть дині на 90% складається з води, тому добре вгамовує спрагу. Водночас диня має сечогінний ефект, сприяючи усуненню набряків і знижуючи артеріальний тиск. Цей плід є багатим на клітковину і при помірному вживанні (до 500 г на добу) покращує травлення. Антиоксиданти в дині борються з вільними радикалами та запобігають раку.
Диня – це плід, що покращує стан зору, волосся, нігтів та шкіри. Завдяки антисклеротичній дії, м’якоть запобігає серцево-судинним захворюванням. Диня є корисною при недокрів’і та виснаженні. Цей плід є збуджуючим засобом (афродизіаком). У дині містяться вітаміни А (каротин), В3 (ніацин), В6 (піридоксин), В8 (інозитол), В9 (фолієва кислота), С (аскорбінова кислота), Е (токоферол), К (філлохінон), P (біофлавоноїд рутин), РР (нікотинова кислота), а також кальцій, калій, магній, натрій, фосфор, залізо та цинк.
Регулярне вживання стиглої м’якоті підвищує працездатність та опірність інфекціям. Але диню не варто поєднувати в раціоні з молочними продуктами й алкоголем. Не рекомендують її вживати гіпотонікам і матерям, що годують груддю, при захворюваннях шлунково-кишкового тракту та цукровому діабеті. Позаяк надмірне вживання дині здатне викликати діарею, здуття або печію, її треба споживати в кілька прийомів, окремо від інших продуктів (за дві години до або після основного прийому їжі).
Калорійність дині
Насичений цукрами продукт можна вживати не лише у сирому вигляді, порізану шматочками та з видаленою шкіркою. Диню можна так само сушити, в’ялити чи консервувати. З неї роблять компоти, динний мед, повидло та цукати. У теплому приміщенні розрізана диня не має зберігатися понад дві години. У холодильнику розрізаний плід безпечно зберігається до трьох діб. Диню можна заморожувати і зберігати при температурі –18° C протягом року. А цілий плід зберігається у холодильнику чи темному прохолодному місці впродовж двох тижнів.
У 100 г свіжої дині міститься 35 ккал, а в такій же кількості сушеної дині – 341 ккал. Висушена м’якоть плода належить до висококалорійних продуктів і при надмірному вживанні сприяє швидкому набору ваги. Це не найкращий вибір для тих, хто хоче бути струнким, але водночас сухофрукт може використовуватись у харчуванні спортсменів перед інтенсивними вправами. У 100 г висушеної дині містяться понад 80 г повільних вуглеводів, що надовго заряджають енергією активний організм.
Сушена диня – безвідмовний продукт для зміцнення кісткової тканини й омолодження шкіри (забезпечує синтез колагену). Сухофрукт сприяє розщепленню каменів у нирках та їх виведенню з організму. Харчові волокна плода м’яко очищають кишківник. Так само, як і свіжа, в’ялена або сушена диня є корисною для нервової системи, має легку седативну дію, швидко заспокоює, усуває безсоння і допомагає впоратися зі стресом.
Водночас сушена диня підвищує концентрацію уваги і є показаною для відновлення розумової діяльності при занепаді сил.
Динний цукат
У першому рецепті йдеться про шматочки м’якоті, звареної у цукровому сиропі та потім висушеної. Такий самостійний десерт може стати корисною альтернативою мармеладу чи цукеркам. За смаком динні цукати нагадують пастилу. Щоби цукати тримали форму, вибираємо диню твердих сортів.
Інгредієнти: диня – 1,5 кг; вода – 100 мл, цукор – 300 г, цукрова пудра – для прикраси.
При приготуванні сиропу додаємо у воду цукор і доводимо сироп до кипіння. Варити потрібно після закипання три хвилини: головне – весь час помішувати, щоб цукор розчинився.
Диню треба вимити, розрізати навпіл і прибрати насіння. М’якоть нарізаємо на шматочки довільного розміру. Вони не мають бути занадто маленькими, тому що уварюватимуться і всихатимуть.
Перш ніж отримаємо сушену диню, відправляємо шматочки м’якоті в цукровий сироп і ставимо на вогонь. Приготуйтеся до багаторазового варіння. Проварюємо після закипання п’ять хвилин, повністю остуджуємо і повторюємо кулінарну процедуру до десятка разів, поки рідина повністю не випарується. Диня зрештою насичиться цукром, адже готуємо цукати.
Наступний етап – сушіння. Викладаємо шматочки дині, що зацукрувалися, на деко і впродовж кількох годин сушимо у відкритій духовці при температурі 100° C. Ознакою готовності стане медовий колір. Готові цукати можна додатково подрібнити й обсипати цукровою пудрою. Вони можуть мати різну кондицію: бути як повністю сухими, так і м’якими всередині.
Консервована диня
Диню можна закрити в банки на зиму, зробивши із солодкого дару літа варення, компот, маринований продукт чи десерт у сиропі.
Диня в сиропі (на зиму)
Для такого виду консервування використовуємо стиглі плоди, але з твердою м’якоттю, що при нарізуванні не втратить форму.
Інгредієнти: диня – 600 г, вода – 400 мл, цукор – 1 склянка, лимонний сік – 2 ст. ложки.
Всипаємо у воду цукор, доводимо до кипіння та варимо п’ять хвилин, помішуючи, щоб цукор розчинився. Додаємо до сиропу лимонний сік і так само перемішуємо.
Очищаємо диню від шкірки та насіння. Нарізаємо кубиками м’якоть, розкладаємо в стерилізовані банки і заливаємо гарячим цукровим сиропом.
Прикриваємо банки кришками і стерилізуємо протягом 15 хвилин (це зручно робити в нагрітій до 150° C духовці). Щільно закручуємо кришки, остуджуємо банки з консервацією та прибираємо на зберігання у прохолодне місце. Використовувати диню в сиропі можна для приготування випічки, десертів і напоїв.
Варення з дині
Для цього рецепту заготовок на зиму згодиться навіть диня з м’якою ніжною м’якоттю.
Інгредієнти: диня – 1 кг, цукор – 1 кг.
Диню розрізаємо, очищаємо шкірку і видаляємо насіння, а м’якоть шаткуємо шматочками товщиною 1 см і засипаємо цукром.
Залишаємо постояти і не чіпаємо протягом чотирьох годин, а потім ставимо на тихий вогонь і варимо впродовж семи хвилин. Знімаємо з вогню та остуджуємо.
Через три години ставимо варитися на 7 хвилин знову (не забуваємо помішувати).
Знову охолоджуємо, після чого варимо востаннє до повної готовності. Вимикаємо вогонь за 15 хвилин.
Розкладаємо гаряче варення у стерильні банки та закриваємо стерильними кришками.
Маринована диня
Для маринування підходять стиглі плоди із щільною м’якоттю, яка при обробці не має розпливатися.
Інгредієнти: диня – 1 кг, цукор – 120 г та окремо 5 склянок для розведення винного оцту, білий винний оцет – 70 мл, вода – 120 мл, перець запашний (чорний, горошком) – за смаком, пряність гвоздика – за смаком.
Очищаємо м’якоть від шкірки та насіння, нарізаємо шматочками шириною 3 см. Для більш ефектної подачі можна нарізати м’якоть за допомогою нуазетки у формі кульок.
У кожен шматочок встромляємо бутон пряної гвоздики та горошину чорного перцю. Укладаємо м’якоть у порцеляновий посуд, посипаємо цукром (120 г) та заливаємо винним оцтом.
Наступного дня відціджуємо оцет, додаємо в нього воду та цукор (другу порцію – 5 склянок). Варимо з отриманої ароматної суміші маринад і заливаємо ним укладені в стерильні банки шматочки дині. Герметично закриваємо банки кришками, охолоджуємо та прибираємо на зберігання у прохолодне місце.
Фото: pixabay.com, pexels.com
