Брак сну є одним з основних факторів розвитку гіпертонії, хвороб серця, інсульту, ожиріння та діабету 2 типу. Безсоння також послаблює імунну систему та робить людей більш уразливими до інфекцій.
До основних симптомів безсоння належать труднощі та затримки із засипанням та підтриманням сну, надто раннє пробудження та неможливість знову заснути.
А тим часом сон є життєво важливою біологічною умовою для відновлення організму. Коли цикл хронічного безсоння перешкоджає необхідному відновленню, запускається каскад гормональних порушень, запальних процесів та накопичення клітинних ушкоджень.
Цей ефект доміно створює навантаження на серцево-судинну систему, порушує обмін речовин і послаблює основні захисні механізми організму, перетворюючи хронічне безсоння на критичний фактор ризику виникнення деяких із найважчих захворювань.
Сон також дуже важливий для загального здоров’я мозку. Нічний сон запускає процес очищення мозку від шлаків і токсинів, що накопичилися протягом неспання.
Мозок не може завершити цей основний процес під час неспання, що дає можливість накопичуватися токсинам. Таким, зокрема, як запальні маркери та білки, пов’язані з хворобою Альцгеймера та іншими видами недоумства. Це призводить до атрофії частин мозку, які відповідають за пам’ять, виконавчі функції та рух.
Що показало нове дослідження?
Довгострокове дослідження старіння за участі пацієнтів клініки Мейо віком 50 років та старше пов’язало хронічне безсоння з прискореним зниженням когнітивних функцій та підвищеним ризиком розвитку деменції.
Проаналізувавши дані учасників, учені виявили, що в людей з хронічним безсонням на 40 відсотків вища ймовірність розвитку когнітивних порушень. В їхньому мозку також спостерігалися ознаки прискореного старіння, пише Daily Mail.
Дослідження пов’язало безсоння з відчутними біологічними збитками, зокрема підвищеним накопиченням білків, що пов’язані з хворобою Альцгеймера.
Як відомо, брак сну ускладнює виведення бета-амілоїду, що призводить до утворення бляшок, а також може підвищити рівень тау-білка, що утворює токсичні клубки.
У носіїв гена APOE4, відомого генетичного фактора ризику хвороби Альцгеймера, хронічне безсоння призвело до ще різкішого зниження когнітивних функцій. Близько 20-25 відсотків американців мають одну копію цього гена, а 2 відсотки – дві.
Ці результати свідчать про те, що хронічне безсоння може виступати як раннім попереджувальним сигналом, так і потенційним фактором, що сприяє майбутнім когнітивним порушенням. Результати дослідження опублікував журнал Neurology.
Як недосип пов’язаний зі смертельно небезпечними хворобами?
Серцеві захворювання
Коли організм постійно позбавлений достатнього сну, він входить у стан підвищеного стресу та виробляє надмірну кількість кортизолу. Надлишок цього гормону підтримує організм у постійному режимі «бий або біжи», а отже, підвищує частоту пульсу та створює надмірне навантаження на серце.
Сон також критично важливий для регулювання імунної системи. Без нього організм виробляє надмірну кількість запальних цитокінів – білків, що беруть участь в імунній відповіді. Це призводить до стану стійкого запалення в усій серцево-судинній системі.
Високий рівень кортизолу та хронічне запалення пошкоджують гладку захисну оболонку кровоносних судин. Це основна причина атеросклерозу – процесу, в ході якого в артеріях накопичуються бляшки з жиру, холестерину та інших речовин. Затверділі, звужені артерії значно збільшують ризик інфаркту, інсульту та інших серцево-судинних захворювань.
Гіпертонія
Основна функція сну – дати відпочинок серцево-судинній системі. У добре відрегульованому організмі артеріальний тиск відповідає ритму сну і неспання, значно знижуючись вночі. Це зниження допомагає серцю працювати менш інтенсивно, а стінкам кровоносних судин та артерій розслаблятися.
Коли сон порушений, цього життєво важливого спаду не спостерігається. В результаті серце та кровоносні судини змушені працювати на рівні денного тиску 24 години на добу, піддаючи себе постійному навантаженню.
Збільшення ваги та ожиріння
Безсоння та недосип порушують нормальне вироблення ключових гормонів, що регулюють апетит, зокрема греліну, що стимулює голод, та лептину, що сигналізує про насичення. Гормональний дисбаланс, що виникає внаслідок цього, призводить до посилення почуття голоду і зниження почуття ситості.
Крім цього, брак сну впливає на неврологічні шляхи винагороди. Це посилює відчуття задоволення і цінності винагороди від висококалорійної, багатої вуглеводами та жирної їжі.
Діабет 2 типу
Недостатній чи неякісний сон знижує здатність організму регулювати рівень цукру в крові, сприяючи розвитку інсулінорезистентності – основного чинника ризику розвитку діабету 2 типу.
Нестача сну знижує чутливість організму до інсуліну – гормону, необхідного для транспортування глюкози з крові до клітин для отримання енергії. Щоб компенсувати цю знижену чутливість, підшлункова залоза змушена виробляти більше інсуліну для підтримки нормального рівня цукру. Ця підвищена потреба з часом призводить до перевантаження підшлункової залози.
Недосип може посилити запалення в усьому організмі. Збільшення ваги та запалення є загальновизнаними чинниками, що посилюють інсулінорезистентність. А це створює небезпечний цикл, що значно підвищує ризик розвитку діабету 2 типу та інших метаболічних порушень.
Фото: Openverse, Unsplash
