Ніла Іваненко 
Ця ідея ніби запозичена з науково-фантастичного блокбастера. Але ні: її плюси та мінуси реальні науковці зважують абсолютно серйозно.
Команда дослідників з Інституту атмосферних та кліматичних наук Швейцарської вищої технічної школи Цюриха вважає: розпилення мільйонів тонн алмазів у небі може зрештою стати саме тим розв’язанням проблеми глобального потепління, яке так довго шукав світ.
Але є одне «але»: цей геоінженерний проєкт аж надто дорогий (про точну суму – дещо пізніше). Команда намагалася вирахувати його вартість, коли вивчала вплив розпилення різних аерозолів у стратосфері на охолодження Землі. Виявилося, що алмази для цього є значно ефективнішими за інші тверді речовини, які вчені піддали моделюванню.
Модель дослідників, зокрема, показала, що викид 5 мільйонів тонн алмазного пилу у стратосферу щороку може охолодити нашу планету на разючі 1,6 °C.
Яких висновків дійшли вчені?
Отже, у своєму новому дослідженні команда воліла з’ясувати, чи можемо ми охолодити нашу планету, розпорошуючи в повітрі часточки, що відбивають сонячне світло за допомогою методу, відомого як ін’єкція аерозолю у стратосферу (SAI).
Більшість попередніх досліджень були зосереджені на впорскуванні в повітря діоксиду сірки (SO2) – процесі, що відбувається природним чином під час виверження вулканів.
Однак, як зазначили вчені у статті, опублікованій виданням Geophysical Research Letters, це пов’язано з кількома обмеженнями. Діоксид сірки не лише спричиняє кислотні дощі по всьому світу, але й може завдати шкоди озоновому шару та порушити погодні умови.
Тож дослідники створили тримірну кліматичну модель, що продемонструвала ефект розпилення у стратосфері шести твердих речовин: алмазу, кальциту, алюмінію, карбіду кремнію, анатазу та рутилу.
Завдяки цій моделі науковці змогли проаналізувати вплив кожної часточки на зміну клімату. При цьому команду цікавило, як вона поглинатиме або відбиватиме тепло, як довго перебуватиме в атмосфері та чи злипатиметься з іншими часточками.
Результати показали, що алмазний пил найкраще відбиває тепло, залишаючись у повітрі, та не злипається. А оскільки алмази інертні, вони не спричиняють кислотні дощі, розповіло видання Daily Mail.
«Побічні ефекти на циркуляцію та клімат, особливо від впорскування алмазів, можуть бути істотно знижені в порівнянні із SO2, що робить алмазні частинки найбільш придатними для SAI з огляду на оптичні властивості, порівняно з іншими досліджуваними матеріалами», – пояснила команда.
Однак для охолодження планети на 1,6 °C – достатнього для запобігання найстрашнішим наслідкам глобального потепління – знадобиться величезний вантаж алмазів.
В інтерв’ю журналу Science провідний автор дослідження Сандро Ваттіоні розповів, що для досягнення такого ефекту за 45 років необхідно щорічно розпорошувати у стратосферу 5 мільйонів тонн алмазних часточок. Цей проєкт потребуватиме до кінця століття близько 200 трильйонів доларів США (!).
Що з цього витікає?
Отриманих результатів більш ніж достатньо, аби дійти невтішного висновку: розпилення алмазів у небі найближчим часом навряд чи стане реальністю. Проте це дослідження безсумнівно є поштовхом до подальших вивчень цієї теми.
«Ми пропонуємо провести додаткові дослідження процесів агломерації в турбулентних слідах літаків, а також вимірювання оптичних властивостей різних потенційних матеріалів твердих частинок», – додала команда.
Глобальні викиди парникових газів зростають рік у рік, через що температура Землі стрімко підвищується. Минулий місяць став другим найспекотнішим вереснем за всю історію спостережень: середня світова температура повітря світі сягнула 16,17 °C.
Ба більше: кілька місяців 2024 року побили попередні рекорди, ставши найспекотнішими за всю історію спостережень. Йдеться, зокрема, про січень, лютий, березень, квітень, травень та червень.
Кліматологи всього світу гарячково шукають шляхи подолання кліматичної кризи. Передусім, як відомо, потрібно видалити парникові гази з повітря та обмежити майбутні викиди.
Фото: pixabay.com
