Нове дослідження команди Мельбурнського університету показало, що пасивне куріння батька в дитинстві може вплинути на здоров’я легень його дітей.
Результати роботи, опубліковані в журналі Thorax, підтвердили «міжпоколіннєву» шкоду цієї згубної звички. Науковці стверджують, що ризик розвитку хронічного обструктивного захворювання легень (ХОЗЛ) підвищується в молодших членів родини, якщо вони є пасивними курцями.
ХОЗЛ, зокрема такі його різновиди як хронічний бронхіт та емфізема, є третьою за значущістю причиною смерті у всьому світі, щорічно забираючи життя близько трьох мільйонів людей.
Про що дізналися вчені?
Команда використала спірометрію для оцінки функції легень понад 8000 дітей, які взяли участь у Тасманійському лонгітюдному дослідженні здоров’я. Дослідники також попросили батьків учасників відповісти на запитання комплексного опитування про їхнє власне здоров’я та стан легень їхніх дітей.
Як з’ясувалося, понад дві третини батьків і більш ніж половина їхніх дітей зазнавали пасивного куріння у дитинстві, розповіло видання Independent. Приблизно в половини дітей, що досягли середнього віку, був анамнез активного куріння, а в більш ніж 5 відсотків розвинулося ХОЗЛ.
Відповідно до висновків із дослідження, пасивне куріння батька в дитинстві пов’язане з більш ніж 50-відсотковим підвищенням ймовірності того, що у його дітей протягом усього життя показники роботи легень будуть гіршими за середній рівень.
«Це перше дослідження, що довело зв’язок пасивного куріння батьків у препубертатному періоді (а не лише активного куріння) з порушенням функції легень у потомства», – повідомили науковці.
А отже, куріння може негативно впливати на функцію легень у власне курців, а також їхніх дітей та онуків. Батьки, які зазнавали впливу тютюнового диму в препубертатному віці, можуть знизити ризик розвитку ХОЗЛ у майбутніх поколінь, уникаючи куріння у присутності своїх дітей.
Убивчий дим
За даними Всесвітньої організації охорони здоров’я (ВООЗ), у всьому світі пасивне куріння щороку призводить до майже 600 тисяч передчасних смертей, з яких 64 відсотки припадає на жінок.
Тим часом Міністерство охорони здоров’я України (МОЗ) попередило: що довший та сильніший вплив пасивного куріння, то вищий ризик розвитку захворювань як у курців, так і в некурців. У пасивних курців ризик ішемічної хвороби серця збільшується на 25-30 відсотків, а раку легенів – на 20-30%. Однак найвразливішими до такого впливу є немовлята й маленькі діти. Річ у тім, що їм властивий підвищений ризик розвитку синдрому раптової дитячої смерті (хімічні речовини з диму впливають на мозок таким чином, що заважають йому регулювати дихання немовлят), гострих респіраторних інфекцій, таких як пневмонія та бронхіт, захворювань середнього вуха, астми, алергії, дихальних розладів тощо. Якщо впливу диму зазнають вагітні, вони з більшою ймовірністю можуть передчасно народити малюка з низькою вагою.
Як застерігають у МОЗ, найбільшого впливу пасивного куріння люди зазнають вдома, у багатоквартирних будинках. Навіть якщо в родині ніхто не курить, дим, що поширюється вентиляційними каналами, шкодить здоров’ю жильців.
Фото: Unsplash
