Світлана Сергеєва 
Anomalocaris canadensis – один із найдавніших суперхижаків Землі. Так гадали вчені, поки не використали біомеханічне моделювання для з’ясування споживчих можливостей цієї істоти кембрійського періоду. Виявилося, що це морське чудовисько віком 508 мільйонів років було напрочуд слабким.
Сумніви щодо статусу суперхижака кембрію
Ця істота кембрійського періоду сягала 60 см завдовжки. Через це її вважають однією з найбільших тварин, що існували за часів кембрію. Останки цього кембрійського чудовиська були виявлені у сланцях Берджесс у Канаді в 1800-х роках.
Наукова назва цієї істоти означає «дивна креветка з Канади». Ця тварина кембрію мала щитки для плавання, великі складні очі та хапальні відростки для лову здобичі. Палеонтологи припускають, що дивні павукоподібні передні «ноги» це морське чудовисько використовувало для захоплення здобичі та спрямування її до кільцеподібного роту.
Трилобіти
Як зазначає видання Cosmosmagazine, попередні знахідки скам’янілостей подріблених екзоскелетів трилобітів пов’язували саме з харчуванням цього кембрійського суперхижака. Проте доктор Рассел Бікнелл поставив під сумнів це ствердження.
За словами науковця, трилобіти мають дуже міцний екзоскелет, а здатність кільцеподібного ротового апарату морського чудовиська обробляти тверду їжу доволі сумнівна. Саме тому доктор Бікнелл мав на меті з’ясувати, чи могли довгі колючі передні відростки «кембрійської креветки» виконувати цю роботу.
Спритний плавець, але не суперхижак
Міжнародна дослідницька група побудувала тривимірну реконструкцію Anomalocaris. Використовуючи сучасних членистоногих (скорпіонів і павуків) як біомеханічні аналоги, команда дослідників виявила, що сегментовані відростки були б придатними для витягування, згинання та захоплення здобичі.
«Кембрійська креветка» могла висувати та втягувати їх, що забезпечувало гнучкість для захоплення та обробки їжі. Але моделювання також показало, що стрес і напруга придатків призвели б до їх пошкодження під час поводження з важкою здобиччю, як-от трилобіти.
Кінцівки «кембрійської креветки»
Потім дослідники застосували обчислювальну гідродинаміку, щоб змоделювати рухи хижака у віртуальній течії. Це дозволило їм передбачити найбільш імовірне положення тіла істоти під час плавання.
Дослідження припускає, що це морське чудовисько кембрію, можливо, було швидким плавцем, який стрибав з розпростертими передніми відростками в гонитві за м’якою здобиччю у товщі води. За висновками вчених, «кембрійська креветка» воліла переслідувати м’яку здобич у відкритій воді. Це ставить під сумнів загальне уявлення про те, що це морське чудовисько переслідувало істот з твердим панциром на дні океану.
Пан Бікнелл додає, що за попередніми уявленнями ці тварини сприймали навколишню фауну як «шведський стіл». Тобто вони шукали все, що їм заманеться. Проте дослідження виявило, що динаміка кембрійських харчових мереж, імовірно, була набагато складнішою, ніж уявляли науковці.
Фото: cosmosmagazine.com, pixabay.com
