Починаючи з XV століття до нашої ери, давні люди сховали щонайменше шість металевих скарбів навколо таємничого поселення, що розташовувалося на вершині згаслого вулкана Сомло, на заході Угорщини. Це показало нове дослідження з використанням технології лідар та металошукачів.
За 2023-2025 роки археологи розкопали тут понад 900 артефактів пізнього бронзового віку (1450-800 рр. до н. е.) та раннього залізного віку (800-450 рр. до н. е.), зокрема ювелірні вироби, військові нагороди та зброю.
Найдавніші знахідки пізньої бронзової доби датуються 1400-1300 роками до н. е. Хоча більшість предметів належать бронзовій добі, зокрема періоду 1080-900 рр. до н. е.
Крім металевих виробів, команда виявила бурштинові намистини, залишки тканин та шкіри, а також ікла кабана та домашньої свині.
Про що повідомили вчені?
Згідно зі звітом учених, археологічні роботи проводилися на вулканічному пагорбі Сомло, що височіє над відносно плоским ландшафтом. Нині цей регіон насамперед відомий виробництвом вина. Однак наприкінці XIX століття науковці зрозуміли, що це також важливий археологічний об’єкт. Першими стародавні артефакти почали розкопувати місцеві фермери та виробники вина, розповів виданню Live Science провідний автор дослідження Бенце Соос, археолог з Угорського національного музею.
Фермери та виноградарі виявили, зокрема, ювелірні вироби, зброю та бронзові посудини. Кількість та якість знахідок вказували на значне поселення, що існувало на пагорбі між XIII та VI століттями до нашої ери. Однак дослідники досі не знають, який саме народ жив на цій території в той період.
Серед найстаріших тутешніх знахідок є похоронні предмети раннього залізного віку, виявлені в монументальних курганах. Деякі дослідники припустили, що такі визначні пам’ятки, як Сомло, були осередком елітного класу вождів-воїнів.
Розпочинаючи нове велике дослідження, команда пана Сооса залучила металошукачі, а також лідар (технологія отримання інформації про віддалені об’єкти за допомогою лазера, яка використовує явище відбиття та розсіювання світла).
Більшість металевих артефактів команда знайшла на плато у південно-східній частині пагорба. Серед них було багато предметів, що пов’язані з обробкою бронзи.
Знахідки виразно свідчать про перехід між пізнім бронзовим та раннім залізним віками в регіоні наприкінці дев’ятого століття до нашої ери. За словами пана Сооса, цей період не дуже добре вивчений дослідниками.
Зокрема, так званий Скарб V є першим свідченням практики поховання металевих предметів у ритуальних чи символічних цілях. У ньому також представлені металеві артефакти, що зберігалися в керамічному посуді: це перший такий приклад в західній Угорщині з кінця пізнього бронзового віку.
Знахідки у Сомло показали, що між XIII та VI століттями до нашої ери тут, імовірно, існували племінні або кланові спільноти під керівництвом елітних воїнів. Ця територія могла бути одним із місць їхньої влади, а також місцем проживання розвиненого суспільства, культура якого передбачала зберігання металевих скарбів, сказав пан Соос.
Він та його колеги виявили частини будівлі, що могла бути майстернею з виробництва металу. Команда сподівається, що подальші дослідження проллють більше світла на хронологію заселення пагорба Сомло та традиції тутешніх древніх жителів.
Результати дослідження опублікував журнал Antiquity.
