Життя справді прекрасне, заявили автори нового експерименту з Університету Калгарі та Національної дослідницької ради Канади.
Такого висновку вчені дійшли внаслідок незвичайного експерименту на мишах та двох різних видах рослин. Науковці виявили прямі фізичні докази феномену біофотона: випромінювання світла за життя. Команда також стверджує, що все живе, зокрема людські тіла, перестає світитися після смерті.
Попервах ці результати здаються дещо дивними. Важко не пов’язати висновки дослідників із псевдонауковими теоріями про ауру та розряди, що оточують живі організми.
Ба більше: видимі довжини хвиль світла, що випромінюються біологічними процесами, мають бути такими слабкими, що їх легко затьмарять електромагнітні хвилі довкілля та променисте тепло, яке виробляє наш метаболізм.
Однак команда науковців під орудою фізика Вахіда Саларі з Університету Калгарі стверджує: вона спостерігала надслабке фотонне випромінювання (UPE), яке виробляли піддослідні тварини та рослини.
Наука, що стоїть за біофотонами, є доволі спірною. Різні біологічні процеси генерують яскраві прояви світла у формі хемілюмінесценції. І протягом десятиліть спонтанне розпорошення світлових хвиль завдовжки від 200 до 1000 нанометрів реєструвалося в менш очевидних реакціях серед широкого спектра живих клітин: від тканин коров’ячого серця до бактеріальних колоній.
Серйозним претендентом на роль джерела цього випромінювання є дія різних активних форм кисню, які виробляють живі клітини під впливом таких стресів, як спека, отрути, патогени або брак поживних речовин.
Приміром, за наявності достатньої кількості молекул перекису водню жири та білки можуть зазнавати перетворень, які запускають їхні електрони на високій швидкості. Вертаючись на місце, вони викидають один або два досить енергійні фотони, розповіло видання Science Alert.
Про що дізналися вчені?
У ході дослідження команда за допомогою спеціальних приладів порівнювала найслабші випромінювання від живих та мертвих мишей. На певних етапах експерименту тіла померлих гризунів зігрівали до нормальної прижиттєвої температури, щоб тепло не було змінною величиною.
Дослідники виявили окремі фотони у видимому діапазоні світла, що виходили з клітин мишей до і після смерті. Різниця в кількості цих фотонів була очевидною, зі значним падінням UPE після смерті.
Подібні результати вчені отримали й під час експерименту з листиками крес-салату (Arabidopsis thaliana) та кімнатної рослини, що відома як шафлера або карликове зонтичне дерево (Heptapleurum arboricola). Стрес рослин унаслідок фізичних пошкоджень та хімічних втручань надав переконливі докази того, що активні форми кисню насправді можуть бути причиною м’якого випромінювання.
«Наші результати показали, що протягом усіх 16 годин зйомки пошкоджені частини всіх листочків були значно яскравішими, ніж непошкоджені», – написали вчені у звітній статті.
Дослідники припустили, що навіть найслабше свічення, яке виробляють клітини у стані стресу, свого часу допоможуть експертам визначати стан здоров’я живого організму.
Висновки з дослідження опублікувало видання The Journal of Physical Chemistry Letters.
Фото: pixabay.com
