Спільно чи нарізно?
Помідори містять велику кількість вітамінів В і С, а також калій, бета-каротин і хлорогенову кислоту – фенольну сполуку, що нормалізує кров’яний тиск. Ще томати багаті на протизапальний флавоноїд нарингенін, який має здатність відновлювати тканини, і на корисний для серцево-судинної системи та шкіри антиоксидант лікопін, котрий заважає окислюватися холестерину, перешкоджає шкідливому впливу вільних радикалів і попереджає розвиток онкології.
Схожими якостями наділені й огірки: багаті на клітковину, калій, йод і вітаміни групи В, ці овочі перешкоджають накопиченню холестерину, підтримують гідратацію організму, зміцнюють серцевий м’яз, поліпшують обмін речовин, оздоровлюють щитовидну залозу і борються з набряками. Проте, цінні властивості обох плодів навзаєм нівелюються, якщо їх споживати не окремо, а в одній страві. Принаймні, так вважають прибічники теорії роздільного харчування, радячи не їсти помідори й огірки одночасно.
Овочевий мезальянс
Недопустимість поєднання обох овочів в одному салаті нутріціологи зазвичай пояснюють приналежністю їх до різних харчових груп: томати є кислими продуктами, тоді як огірки – лужними. При змішуванні в одній страві протилежні за хімічним складом плоди не лише нейтралізують корисні властивості один одного, а й ще утворюють солі, що можуть зашкодити ниркам і печінці, констатують представники науки правильного харчування і обґрунтовують свою думку важливими уточненнями.
Дієтологи зазначають: огірки містять, зокрема, особливий фермент – каталазу (аскорбіназу), що розщеплює вітамін С зі складу помідорів. А передусім огірки і помідори мають різний час засвоєння, і це призводить до газоутворення в кишківнику через те, що один із продуктів починає бродити, поки шлунок перетравлює його салатного компаньйона. Тож часте вживання помідорів та огірків разом дійсно може призвести до розладу шлунку, не заперечують опоненти, які в цілому не вважають поєднання овочів проблемою.
Дискусійне питання
Прибічники іншої точки зору погоджуються, що огірки перетравлюються швидше за помідори, а томатні м’якоть і насіння залишаються у шлунку довше. Але ферменти в огірках суттєво не впливають на кількість вітаміну С, бо у процесі жування їжі ферменти, що містяться в продуктах, і ті, які виробляються в цей час організмом, працюють спільно. Отже, для швидкого розщеплення вітаміну С наявних в огірках ферментів не вистачить, або ж вони втратять активність в умовах негативного рівня pH у роті та шлунку.
Різниця в кислотності та часі засвоєння так само не викликає бродіння і не сприяє утворенню шкідливих солей у шлунку, зазначають «адвокати» спірного поєднання, посилаючись на адаптацію організму до змішаного харчування. Науковці, що спростовують «міф про несумісність», не вважають «овочевий мезальянс» шкідливим. Насправді мають значення баланс овочів, заправка з нерафінованої олії для засвоєння жиророзчинних вітамінів і відсутність негативної індивідуальної реакції, зазначають учені.
Фото: Оpenverse, pixabay
