Науковці дедалі частіше попереджають, що найдрібніші мікро- та нанопластикові частинки, які поширені повсюдно, регулярно потрапляють до організму людини з їжі, води та повітря.
За даними нового дослідження Род-Айлендського університету (США), ці частинки були виявлені у всіх системах організму, зокрема і мозку. Там вони накопичуються, спричиняючи стани, подібні до хвороби Альцгеймера.
Попередні дослідження показали, що мікропластикові частинки навіть проникають крізь гематоенцефалічний бар’єр, що захищає мозок від шкідливих чужорідних впливів, зокрема вірусів та бактерій.
Автори нового дослідження оцінювали вплив пластикових токсинів, що проникають крізь гематоенцефалічний бар’єр, на здоров’я мозку. Команда встановила, що накопичення таких пластикових частинок у мозку може призвести до зниження когнітивних здібностей і навіть хвороби Альцгеймера. Особливо це стосується тих, хто має генетичні фактори ризику, розповіло видання Independent.
Про що дізналися вчені?
У ході роботи вчені досліджували мишей, генетично модифікованих із включенням природного гена APOE4 – сильного індикатора ризику хвороби Альцгеймера. Відомо, що цей ген у 3,5 раза підвищує ймовірність розвитку цієї недуги, порівняно з носіями варіанта гена APOE3, що передається від батьків до потомства.
«У вас можуть бути однояйцеві близнюки, обидва з геном APOE4, один з яких буде повністю когнітивно здоровим, а в іншого може розвинутись хвороба Альцгеймера», – зауважила провідна авторка роботи Джеймі Росс. «Це свідчить про значну роль в цих процесах способу життя та стану довкілля. Ми вивчаємо змінні фактори, що пов’язані з хворобою Альцгеймера: раціон, фізичні вправи, вітаміни і особливо токсини довкілля, такі як мікропластик», – додала докторка Росс.
Разом зі своєю командою вона воліла виявити рівень ризику розвитку хвороби Альцгеймера в тих, хто є носіями гена APOE4 та випадково споживають велику кількість мікропластику.
Протягом трьох тижнів науковці піддавали дві групи мишей (з APOE4 та APOE3) впливу мікро- та нанопластику з питної води. Ці дрібні частинки, виявлені в пінополістирольних контейнерах для їжі на винос, пластикових стаканчиках та інших предметах, проникли в органи мишей, зокрема мозок.
У дослідженні також брала участь контрольна група мишей, що несли названі варіанти APOE, але яких не піддавали впливу мікропластику.
Потім вчені перевірили когнітивні здібності кожної миші за допомогою тесту «відкритого поля», під час якого гризуна поміщали в камеру та дозволяли її досліджувати протягом 90 хвилин.
Побачене вразило команду. Зазвичай у цьому тесті миші притискаються до стін, щоб сховатися від потенційних хижаків. Але гризуни з геном APOE4, що зазнали впливу мікропластика, особливо самці, здебільшого блукали відкритим простором, залишаючись вразливими для потенційних небезпек.
У другому тесті науковці оцінювали здатність мишей розпізнавати нові об’єкти. За словами дослідників, самки мишей з геном APOE4, яких піддавали впливу мікропластику, повільно розпізнавали нові об’єкти, що вказувало на зниження в когнітивних здібностей.
«Чоловіки із хворобою Альцгеймера, як правило, частіше відчувають апатію та байдужість. У жінок з цією недугою частіше спостерігаються зміни в пам’яті. Тож зв’язок між пам’яттю та апатією досить очевидний», – сказала докторка Росс.
А отже, якщо тварини, які несуть найбільший з відомих факторів ризику розвитку хвороби Альцгеймера, піддаються впливу мікро- і нанопластиків, то їхня поведінка змінюється залежно від статі. Це аналогічно тому, що спостерігається в людей із хворобою Альцгеймера, заявили вчені.
Дослідники планують і далі вивчати погіршення когнітивних здібностей, що спричинене впливом мікро- та нанопластику, які є одними з найпоширеніших токсинів довкілля.
Результати роботи опублікував журнал Environmental Research Communications.
Фото: Unsplash
