Ніла Іваненко 
Чи можуть татуювання захистити шкіру від шкідливого впливу сонячних променів, чи, може, вони лише погіршують ситуацію? Привід для занепокоєння все-таки є, стверджує команда дослідників Лундського університету під керівництвом доцентки кафедри епідеміології Крістель Нільсен.
«Ми виявили, що в людей з татуюваннями на 29 відсотків вищий ризик розвитку меланоми – серйозної форми раку шкіри, часто пов’язаної з впливом ультрафіолету», – сказала пані Нільсен.
Меланома є найнебезпечнішим та найагресивнішим типом раку шкіри, що розвивається з пігментних клітин (меланоцитів) та має високу схильність до швидкого метастазування в лімфатичні вузли та внутрішні органи. Інші види раку шкіри (наприклад, базаліома чи плоскоклітинний рак) розвиваються з інших клітин шкіри та, як правило, менш агресивні.
До речі, у Швеції татуювання є в кожного третього дорослого, що свідчить про те, як блискавично бодіарт став мейнстримом.
Про що дізналися вчені?
Науковці до останнього часу не знали, якою мірою татуювання небезпечні для здоров’я. Намагаючись відповісти на це запитання, дослідники натрапили на певні труднощі. Одна з них полягала в тому, що в більшості медичних карток не вказується, чи є в людини тату. Без цієї базової інформації складно зрозуміти, чи обумовлений стан пацієнта наявністю татуювання або ж винні інші чинники.
Багаторічне спостереження за великими групами людей з татуюваннями і без них потребувало б від учених великих витрат часу та коштів. Тому команда застосувала інший підхід. Вона почала свій аналіз з людей, яким уже діагностували рак, та вивчили їхні дані за минулий період, щоб з’ясувати, в кого з хворих були татуювання.
У Національному реєстрі онкологічних захворювань дослідники виявили осіб віком від 20 до 60 років, в яких у 2017 році було діагностовано меланому, а в період з 2014 по 2017 рік – плоскоклітинний рак. Загалом ідеться про 2880 випадків меланоми та 2821 випадок плоскоклітинного раку. Для кожного випадку команда вибрала з Регістру населення для порівняння трьох осіб того самого віку та статі, у яких рак шкіри не діагностували.
Потім науковці розіслали всім учасникам анкети з питаннями про татуювання (декоративні, перманентний макіяж та медичні), а також про їхній розмір, розташування та рік, коли було зроблено перше тату. Це допомогло встановити, чи були зображення набиті до або після розвитку раку, розповіло видання Science Alert.
У людей з татуюваннями, як уже було зазначено, ризик розвитку меланоми виявився на 29 відсотків вищим, ніж у людей без татуювань. Найбільше зростання ризику спостерігалося в тих, хто носив тату понад десять років.
Що стосується плоскоклітинного раку, то вчені не виявили зв’язку між татуюванням та цим типом раку шкіри. Також вони не виявили доказів того, що великі татуювання підвищують ризик розвитку онкології. Це стало для команди несподіванкою, оскільки великі татуювання містять більше чорнила, а, отже, й більше потенційно небезпечних речовин.
«Наші результати вказують на можливий зв’язок між татуюванням та меланомою, але одного дослідження ніколи не буває достатньо, щоб цей зв’язок повністю довести», – зауважила пані Нільсен.
Фото: Unsplash
