Тож про що слід пам’ятати, аби отруєння їжею не перетворили радість на печаль? Про це розповіла професорка біомедичних наук Ліза Кучара з Університету Квінніпіак (США). Вона навчає студентів, як знизити ризики, пов’язані, зокрема, з великими застіллями, не стаючи при цьому гермофобами (людьми, що панічно бояться мікробів).
За словами експертки, лише у США харчові захворювання вражають щороку 48 мільйонів людей. Святкові обіди є традиційним мікробним розсадником, оскільки зазвичай вимагають великої кількості їжі, її тривалого приготування, нерідко – сервірування за принципом шведського столу, а також близького спілкування гостей.
Такі умови створюють безліч можливостей для поширення мікробів, таких, зокрема, як сальмонела та клостридія перфрінгенс. Попри свої загадкові назви ці мікроорганізми спричиняють нудоту, блювання, спазми шлунка та діарею. Святу це не додає ані шарму, ані веселощів.
Продукти – винуватці отруєння
Більшість харчових захворювань виникає через сиру або не повністю приготовану їжу, а також через зависоку температуру зберігання продуктів.
Приміром, недоготована різдвяна індичка стала класикою захворювань такого роду. І навіть якщо птицю запекти за безпечної температури, начинка може залишитись не до кінця готовою.
Ще однією бомбою вповільненої дії є залишки святкової їжі, що пролежали в неналежних умовах досить довго. Ситуацію не врятує навіть розігрівання, оскільки воно не знищує утворені токсини, розповіло видання Science Alert.
За словами професорки Кучари, потрібно запам’ятати раз і назавжди, що птицю перед приготуванням, приміром, ту саму індичку, мити не потрібно. Багато хто думає, що миття індички позбавляє її бактерій. Однак змити бактерії з сирої птиці практично неможливо, а спроби зробити це лише збільшують перехресне зараження та ризик харчових отруєнь.
Кілька порад для безпечного та здорового святкування
Експертка не вважає зайвим нагадування про те, що слід регулярно мити руки. Перед приготуванням їжі та після контакту із сирим м’ясом, птицею або яйцями потрібно мити руки з милом щонайменше 20 секунд. Якщо робити це абияк, можна підхопити золотистий стафілокок. Токсини цієї бактерії важко розщеплюються навіть після приготування чи розігріву страви.
- Готуйте їжу за потрібної температури. Використовуйте ручний термометр, аби переконатися, що і птиця, і начинка готувалися за правильного температурного режиму.
- Перевіряйте також температуру запіканок та інших страв під час приготування. Не варто покладатися на вбудований термометр, оскільки він часто є неточним і може працювати зі збоями.
- Уникайте перехресного зараження продуктів. Використовуйте окремі дошки для сирого м’яса, овочів та хліба. Ретельно мийте столові прилади та тарілки після роботи з сирим м’ясом, перш ніж використовувати їх для готової їжі.
- Зберігайте продукти за безпечної температури. Подавайте гарячі страви негайно, стежачи за тим, щоб їхня температура була вищою за 60 °C. Тоді як холодні наїдки треба подавати за температури, нижчої за 4 °C. Це захистить їжу від розмноження мікробів.
- Будьте пильні щодо страв шведського столу. Обмежте час їхнього перебування на столі двома годинами (або ще менше). За довшого терміну кількість бактерій подвоюється кожні 20 хвилин.
- Будьте уважні до термінів придатності продуктів: і коли їх купуєте, і коли вони вже готові.
- Ввічливо нагадуйте гостям про необхідність мити руки перед їдою та про некоректність вживання страви зі спільної тарілки.
Фото: pexels.com
