«Ви отримаєте стільки відповідей на запитання про сенс сновидінь, скільки існує науковців, які вивчають сни», – вважає Дейрдре Барретт, дослідниця сновидінь в Гарвардському університеті та авторка книги «Комітет сну».
За словами засновника психоаналізу Зигмунда Фрейда, сни дають важливі підказки до нерозв’язаних конфліктів, що глибоко закопані в нашій психіці. Але теорія видатного австрійця, викладена в його книзі «Тлумачення сновидінь» (1899), спричинила свого часу багато суперечок. Критики стверджували, що тлумачення снів Фрейдом надмірно зосереджені на сексі, вкрай суб’єктивні та не піддаються перевірці. Мовляв, два психоаналітики могли б запропонувати різні прочитання одного сну, не маючи об’єктивного способу дізнатися, хто з них правий.
За десятиліття після Фрейда інші вчені запропонували альтернативні пояснення того, чому ми бачимо сни. Однією з найвідоміших є теорія симуляції загроз фінської нейробіологині Антті Ревонсуо. У 2000 році вона припустила, що сновидіння є біологічним захисним механізмом. Моделюючи небезпечні ситуації, наш мозок тренує навички, необхідні для розпізнавання та уникнення загроз. Це така собі віртуальна реальність, тренувальний майданчик для виживання.
Дослідження команди Ревонсуо 2005 року підтвердило цю теорію. Учені проаналізували сни курдських дітей, які зазнали війни й травм. Ці діти, на відміну від нетравмованих фінських однолітків, повідомили про більш часті сни, сповнені серйозних погроз. Це свідчило, що їхній розум практикувався в тому, як справлятися з небезпекою.
Однак ця теорія теж стала предметом суперечок. Дослідження 2008 року, проведене психологами Кейптаунського університету (ПАР) порівнювало жителів районів з високим рівнем злочинності в Південній Африці та жителів районів Вельсу з низьким рівнем злочинності. У ході роботи південноафриканські учасники, попри те, що стикалися з великою кількістю реальних загроз, повідомляли про меншу кількість загрозливих снів, ніж валлійці. Цей результат поставив під сумнів ідею про те, що травмований мозок використовує сни для моделювання небезпек.
А ось теорія американської нейропсихологині Ерін Вомслі передбачає, що сни – це просто побічний ефект консолідації пам’яті: способу мозку відтворювати та закріплювати нові спогади під час сну. Оскільки гіпокамп та неокортекс мозку працюють разом, щоб зберігати нову інформацію, вони також можуть змішувати її зі старими спогадами, часто створюючи дивну мішанину, яку ми сприймаємо як сон.
Також сни можуть допомогти обробляти та контролювати емоції, особливо негативні. Принаймні так стверджує теорія регуляції емоцій уві сні, пише видання Popular Science. Дослідження, зосереджені на нещодавно розлучених людях, які страждали на депресію, показали, що учасники, які бачили сни про своє колишнє подружжя, з більшою ймовірністю демонстрували значне поліпшення свого настрою за рік. Особливо якщо сни були яскравими та емоційно насиченими. Як показало інше дослідження, люди, що бачили уві сні стресові події, які вони пережили перед сном, прокидалися з більш позитивним почуттям щодо подій наступного дня. Це передбачає, що сни можуть допомогти трансформувати емоційний стрес у стійкість.
Цю ідею підтвердило нещодавнє дослідження вчених Женевського (Швейцарія) та Вісконсинського (США) університетів. Воно, зокрема, засвідчило, що люди, які часто бачать страшні сни, демонструють знижену активацію в мозкових центрах страху під час неспання. Це натякає на те, що такі сни можуть бути своєрідним нічним сеансом терапії, який допомагає нам краще регулювати наші емоції, коли ми не спимо.
А тим часом деякі дослідники вважають, що сни пропонують унікальний ментальний простір для розв’язання проблем, які занурюють нас у безвихідь протягом дня. У цьому зміненому стані мозку його ділянки, що відповідають за образи, стають активнішими, допомагаючи розуму розв’язувати проблеми, що вимагають візуалізації. Історія сповнена відомих прикладів: Мері Шеллі, авторка готичного роману «Франкенштейн», бачила уві сні його центральні сцени, а, приміром, німецький хімік Август Кекуле побачив уві сні кільцеву структуру бензолу.
Зрештою, сни можуть служити багатьом цілям або не служити жодним. Однак вони постійно нагадують нам, що навіть уві сні мозок ніколи по-справжньому не відпочиває.
Фото: pixabay.com
