«Крапля поту» – цей вираз звичний для нас, але не зовсім правильний. Науковці сказали б точніше: «плівка поту» або «калюжа поту».
Нове дослідження Аризонського університету показало, що піт людини виходить з пір шкіри не окремими краплями, як ми зазвичай уявляємо, а у вигляді майже плоских, неглибоких калюжок.
Якщо достатня кількість потових пір заповнюється до країв, надлишки поту утворюють на поверхні шкіри дуже тонку плівку, товщиною менш ніж 0,1 міліметра.
Використовуючи метод інфрачервоної термографії, що дає можливість виявити окремі потові пори, університетська команда під керівництвом інженера-механіка Сібіна Хосе змогла розгледіти їх у неймовірно збільшеному вигляді.
«Раніше потовиділення переважно вивчалося за допомогою макроскопічних фізіологічних методів, тоді як динаміка потовиділення на мікро- і макрорівні залишалася невивченою», – зазначили дослідники.
Про що дізналися вчені?
Під час експериментів шість здорових учасників лежали в горизонтальних кріслах, загорнуті в електричні ковдри, які їх зігрівали.
У міру зміни температури піт на лобі добровольців виступав та випаровувався в повторюваному циклі. Коли ковдри розігрівали тіла учасників, їхні пори поступово наповнювалися потом, поки він не переливався через край, накопичуючись на шкірі та змішуючись з потом з інших переповнених пір. Якщо краплі поту іноді скочувалися лобом, то це, ймовірно, було пов’язано із силою тяжіння.
Після того як добровольці пройшли один цикл потовиділення та охолодження, на їхній шкірі залишився шар солі. Під час другого циклу нагрівання ця сіль сприяла швидшому утворенню плівки поту, розповіло видання Science Alert.
«Коли піт досягає краю пір під час другої стадії нагрівання, він контактує з навколишніми сольовими відкладеннями, вбирається в них і поширюється, швидко утворюючи тонку плівку на шкірі», – пояснили автори дослідження у звітній статті.
Команда сподівається, що в майбутньому їхній підхід допоможе довідатись, яким є процес потовиділення залежно від частин тіла, фізичної активності та вікових груп.
За твердженням учених, їхнє дослідження істотно розширило наукове розуміння основ мікромасштабного потовиділення людини. Ці знання можуть знайти широке застосування у клінічній діагностиці, текстильній інженерії та розробці натільних датчиків.
Результати роботи опублікувало видання Journal of The Royal Society Interface.
Фото: pexels.com
