Втрата нюху може передбачити деменцію

Нове дослідження показало: органи чуття попереджають про хворобу за роки до діагнозу.

Німецькі вчені з’ясували: втрата нюху може бути однією з перших ознак розвитку деменції. Це відкриття стало можливим завдяки спостереженням за мишами, обстеженням пацієнтів за допомогою ПЕТ-сканування (позитронна емісійна томографія) та вивченню тканин мозку людей, які мали хворобу Альцгеймера.

Що відбувається в мозку

Дослідники виявили у мишей пошкодження нервових волокон, які з’єднують нюхову цибулину – центр сприйняття запахів – із ділянкою мозку, що відповідає за сенсорну обробку. Імунна система помилково атакує ці волокна, спричиняючи втрату нюху задовго до появи класичних симптомів.

Підтвердження у людей

Позитронна емісійна томографія у живих пацієнтів показала ті самі зміни, що й у гризунів. А дослідження тканин мозку померлих від Альцгеймера підтвердило хімічні процеси, які запускають руйнування нервових клітин. Це доводить: втрата нюху – важливий ранній сигнал, розповідає видання Daily Mail.

Чому це відкриття важливе

Фахівці наголошують: рання діагностика дає шанс втрутитися ще до того, як виникають проблеми з пам’яттю та мовою. Хоча вилікувати деменцію неможливо, сучасні методи допомагають уповільнити її перебіг і полегшити життя пацієнтів.

жінка тягнеться рукою до квітів

Не тільки пам’ять

Експерти нагадують: ранні прояви деменції можуть стосуватися не лише пам’яті. Зміни зору, слуху, дотику, смаку чи рівноваги, а також порушення просторової орієнтації – все це може з’явитися за десятиліття до встановлення діагнозу.

Ворог деменції – мета

Нові висновки американських вчених, опубліковані в The American Journal of Geriatric Psychiatry, показали зв’язок між наявністю мети та зниженням ризику деменції. Дослідники спостерігали за понад 13 000 дорослих віком від 45 років протягом 15 років і виявили вражаючі результати.

Люди з більш високим відчуття сенсу життя на 8% рідше страждають від когнітивних порушень, включаючи деменцію. Захисний ефект зберігався навіть з урахуванням раси, етнічної приналежності, освіти, генетики та депресії.

«Наші висновки показують, що наявність сенсу життя допомагає мозку залишатися стійким з віком», – пояснює Аліза Вінго, головна авторка дослідження та професорка Каліфорнійського університету в Девісі. Навіть для людей із генетичним ризиком хвороби Альцгеймера сенс життя був пов’язаний із пізнішим початком деменції.

Фото: Unsplash

WhatsappTelegramViberThreads

ПРОКОМЕНТУВАТИ

Прокоментувати

ТЕЛЕГРАМ

Назад Вперед

Ми прагнемо ставати краще та використовуємо файли cookies. Дізнайтеся більше на сторінці «Політики конфіденційності» Прийняти Детальніше