Міжнародна команда дослідників схиляється до чотирьох варіантів порятунку Венеції від повного затоплення. Чи є серед них оптимальний?
За словами експертів, Венеція невпинно занурюється під воду через підвищення рівня моря, і всі ознаки вказують на те, що світ може втратити цей об’єкт Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО протягом наступних трьох століть.
Науковці під керівництвом океанографа П’єро Ліонелло з Університету Саленто (Італія) дослідили, наскільки добре чотири варіанти порятунку Венеції працюватимуть за прогнозованого рівня моря, що залежить від різних сценаріїв майбутніх викидів.
Ситуація вкрай драматична
Підвищення рівня моря є результатом діяльності людини, а саме – викидів викопного палива, збільшення кількості парникових газів і, як наслідок, глобального потепління. Накопичене тепло поглинають океани, суша, лід та атмосфера.
Сукупний вплив танення льоду та теплового розширення Світового океану, а також збільшення частоти та інтенсивності штормів призводять до того, що океани та моря Землі затоплюють прибережні райони.
Понад 1600 років Венеція трималася на плаву завдяки мільйонам дерев’яних паль, а тепер опинилось під загрозою затоплення. Та ще й земля, на якій розташоване місто, поволі опускається.
За останні 150 років місто, його острови та лагуна дедалі частіше стикаються з повенями. Із 28 екстремальних повеней, що затопили загалом понад 60 відсотків міста, 18 сталися протягом останніх 23 років.
Нині єдиним захистом від штормів з Адріатики є вузький бар’єрний острів, що тягнеться вздовж краю лагуни, а також три рухомі бар’єри, введені в експлуатацію у 2022 році. В які варіанти є ще?
Чотири стратегії захисту Венеції:
- Рухомі бар’єри (система MOSE). Уже реалізований захист, що передбачає встановлення пересувних бар’єрів на входах до лагуни. Закриття лагуни за допомогою цих конструкцій відбуватиметься щоразу, коли вода підійматиметься на 1,25 м. Запроваджена нині інфраструктура потягнула на 6 мільярдів євро. Проблема полягає в тому, що через зміну клімату бар’єри доводиться підіймати дедалі частіше (з 2020 року – понад 100 разів). Це блокує роботу порту та є небезпечним для водної екосистеми.
- Кільцеві дамби в історичному центрі. Йдеться про встановлення стаціонарних захисних споруд вартістю близько 4,5 млрд євро безпосередньо навколо історичних будівель, таких як площа Сан-Марко. Передбачається, що ці конструкції захистять архітектурні пам’ятки, навіть якщо вода підніметься на 6 м. Хоча привабливості старовинному місту захисні споруди не додадуть.
- Закриття Венеціанської лагуни. Це радикальніший варіант, що передбачає побудову масивних захисних споруд, які повністю перекриють вхід до лагуни. Це дасть можливість захистити Венецію навіть за підняття рівня моря на 10 метрів. Але такий проєкт потребує тривалого будівництва та інвестицій близько 30 млрд євро. Якщо його все ж реалізують, лагуна може перетвориться на прісноводне озеро.
- Повне перенесення міста. Найекстремальніший сценарій, який експерти розглядатимуть лише у разі підняття рівня моря більш ніж на 4,5 метра, коли інші заходи не будуть ефективними. Цей варіант передбачає перенесення історичних пам’яток та інфраструктури на вищі місця. Це обійдеться у близько 100 млрд євро. Звісно, що такий сценарій пов’язаний із втратою містом своєї неповторності. Та й венеційці вимагатимуть компенсації за переселення зі своїх домівок.
Невизначене майбутнє
«З огляду на вкрай недостатні міжнародні зусилля зі скорочення викидів парникових газів та інерцію підвищення рівня моря, вкрай важливо розглянути радикальні перетворення для міста Венеції та його лагуни», – написала команда у звітній статті для журналу Scientific Reports.
«В умовах високого рівня викидів та без урахування додаткових заходів щодо адаптації нинішня стратегія використання відкритих лагун, імовірно, стане неефективною до кінця століття», – вважають вчені.
Нині кільцеві дамби здаються науковцям оптимальним варіантом. Але вони попереджають, що роботу слід починати вже зараз. Адже реалізація великомасштабних інженерних проєктів, подібних до цього, може зайняти близько 50 років.
Фото: Unsplash
