Команда арахнологів, яку очолили співробітники Смітсонівського національного музею природної історії (США), зробила дивовижне відкриття. Виявляється, скорпіони – одні з найгрізніших істот у світі – вельми хитро пристосувались до життя на нашій планеті.
Ці павукоподібні (Arachnida) зміцнюють свою зброю – клешні та жала – важкими металами. Такими як:
- цинк
- марганець
- залізо.
Справжні металісти
Науковці вивчили жала та клешні 18 видів скорпіонів за допомогою методів рентгенівського аналізу та електронної мікроскопії. Також команда дослідила, в яких частинах тіла накопичуються ті чи інші метали.
Як стало відомо, цинк часто концентрується на кінчику жала, за яким слідує марганець, що розташовується далі по довжині.
Однак у клешнях цинк та залізо найчастіше розміщені вздовж внутрішньої поверхні різальної кромки. Це допомагає смертельній зброї витримувати неабияке навантаження під час захоплення та роздавлювання здобичі.
Цікаво, що вищий вміст цинку у клешнях зазвичай корелював із його нижчим вмістом у жалі. І навпаки.
«Методи мікроскопічного аналізу допомогли нам із надзвичайною точністю ідентифікувати окремі метали й побачити, як природа вправно вмонтувала їх у зброю скорпіона». Едвард Віченці, науковий співробітник Смітсонівського національного музею природної історії.
Хоча скорпіони загалом мають однакову базову будову тіла, різні види віддають пріоритет різним видам зброї. Наприклад, представники роду Opistophthalmus мають пару потужних клешень та досить непоказний хвіст. Це тому, що ці скорпіони більшою мірою зосереджуються на роздавлюванні здобичі клішнями, а жало використовують лише як допоміжний інструмент.
Тим часом представники роду Parabuthus, яких не дарма називають товстохвостими, використовують на полюванні масивний хвіст зі швидкодійною отрутою. Тоді як крихітні клешні для них не є пріоритетними.
Можна було б припустити, що великі клішні будуть посилені більшою кількістю металу, ніж малі. Цю гіпотезу команда намагалась підтвердили під час дослідження. Але все було складніше.
Аналіз показав, що у видів з довшими кігтями та меншою силою роздавлювання клішні були більш збагачені цинком. І в цьому є своя логіка.
«Це вказує на роль цинку в забезпеченні не лише твердості, але й передусім міцності», – зауважив Сем Кемпбелл, еволюційний біолог із Квінслендського університету (Австралія).
«Зрештою, довгі пазурі необхідні, щоб схопити здобич та не дати їй втекти, перш ніж упорснути отруту… Це відкриття цікаве передусім тому, що воно передбачає еволюційний зв’язок між способом використання зброї та специфічними властивостями металу, що її зміцнює», – додав Кемпбелл.
Результати дослідження опублікувало видання Journal of the Royal Society Interface.
