Прісна вода швидко зникає по всьому світу. Новий аналіз показав, що значна її частина потрапляє в океан. Причому висихання континентів нині робить більший внесок у загрозливе підвищення рівня світового океану, ніж танення льодовикових щитів.
Про це повідомила команда науковців під керівництвом спеціаліста із систем Землі Хрішикеша Чанданпуркара з Університету FLAME (Індія). Як стверджують вчені, необхідні термінові заходи щодо підготовки до посушливіших часів, які наближаються через зміну клімату та виснаження ґрунтових вод внаслідок діяльності людини.
Використавши понад 20-річні супутникові спостереження в рамках експерименту NASA з гравітаційного відновлення та клімату, команда дослідила, як та чому з 2002 року змінилася кількість води на суші.
Про що дізналися вчені?
«Ми виявили, що континенти (вся суша, за винятком Гренландії та Антарктиди) безпрецедентно швидко висихають, і що континентальні території, які піддаються висиханню, щорічно збільшуються на площу, приблизно вдвічі більшу за штат Каліфорнія», – зазначили автори роботи.
Людство серйозно порушило колообіг води на Землі, викидаючи парникові гази, а також змінюючи напрямок водних шляхів та водозборів. При цьому вологі регіони стають дедалі вологішими, а сухі – дедалі сухішими, розповіло видання Science Alert.
«Сухі райони висихають швидше, ніж вологі зволожуються. Причому площа територій, що висихають, збільшилася, а площа зволожених територій зменшилася», – написали вчені у звітній статті.
Тож запаси наземної води загалом скорочуються, що має руйнівні наслідки для всього світу. Це стосується як поверхневих джерел прісної води, таких як озера та річки, так і підземних вод, що зберігаються глибоко під поверхнею Землі. 75 відсотків населення нашої планети мешкає у 101 країні, де втрати прісної води зростають стрімкими темпами.
Ця вода в основному переміщається в океани. Ба більше, з континентів в океани прибуває стільки прісної води, що вона робить більший внесок у підвищення їхнього рівня, ніж льодовикові щити.
Втрата наземної води особливо відчутна в північних регіонах, які зазвичай називають сухими. На думку авторів, це спричинено тамтешнім таненням льоду та вічною мерзлотою.
Тенденції накопичення наземної води (лютий 2003 року – квітень 2024 року), усереднені для кожної країни.
(Chandanpurkar et al., Sci. Adv. , 2025)
Особливого захисту потребують ґрунтові води
На континентах без льодовиків 68 відсотків втрат наземної води можна пояснити виснаженням ґрунтових вод внаслідок антропогенної діяльності. Нещодавні екстремальні посухи в Центральній Америці та Європі також відіграли свою роль. І вчені прогнозують, що такі події в умовах кліматичної кризи почастішають та стануть інтенсивнішими.
Оскільки збільшення викидів викопного палива змінює режим випадання опадів, люди в розпачі звертаються до ґрунтових вод. Це додає навантаження на їхні джерела, які не заповнюються з такою самою швидкістю, з якою виснажуються.
«Нині надмірне відкачування ґрунтових вод є основним фактором скорочення запасів наземної води в посушливих регіонах, що істотно посилює наслідки підвищення температури та екстремальних посух», – вважає команда.
На думку вчених, першорядне значення в умовах глобального потепління має захист світових запасів ґрунтових вод. Команда сподівається, що спільні зусилля людства щодо розвитку сталого використання підземних вод допоможуть зберегти цей цінний ресурс на довгі роки.
Результати дослідження опублікував журнал Science Advances.
