Це важливе відкриття пролило нове світло на стародавню інженерію та допомогло глибше зрозуміти життя у стратегічно важливій фортеці.
Замок Зерзеван розташований на південному сході Туреччини, неподалік міста Діярбакир, на вершині скелястого пагорба заввишки 124 метри. На території замку, що свого часу був військовим поселенням, можна натрапити на останній у світі відомий храм Мітри. Це робить Зерзеван надзвичайно цінною археологічною та культурною пам’яткою. З 2020 року замок увійшов до попереднього списку Світової спадщини ЮНЕСКО, що підвищує його статус ключового туристичного об’єкта в регіоні.
Розкопки в Зерзевані ведуться з 2014 року в рамках проєкту Міністерства культури та туризму Туреччини «Спадщина для майбутнього». За цей час археологи виявили на території замку руїни 15-метрової оборонної стіни завдовжки 1200 метрів, 21-метрової сторожової вежі, церков, адміністративних будівель, житлових будинків, складів зерна та зброї, скельних гробниць, водних каналів, 63 цистерн та підземного сховища на 400 людей. У замку також є секретні тунелі та вище згаданий підземний храм Мітри, що відігравав центральну роль у релігійних обрядах ще до того, як християнство почало домінувати у IV столітті.
Древній водопровід, що вражає навіть сучасну людину
Нещодавнє відкриття в замку – складна система водопостачання римської епохи, яку професор доктор Айтач Джошкун, керівник розкопок, назвав «видатним інженерним дивом». За його словами, до цієї системи увійшли, зокрема, водні канали, що простягаються далеко за межі замкових стін, а також разюча мережа з 63 цистерн, що призначені для збору та зберігання дощової та джерельної води.
Найбільша цистерна, що має склепінчастий дах, вміщує близько 4000 тонн води. Її доставляли в замок із трьох нині пересохлих джерел, розташованих за 8,5 км, за допомогою складної мережі акведуків та каналів. Археологи вперше виявили розподільний канал, яким вода з головних цистерн подавалася в різні будівлі фортеці, зокрема житлові приміщення та храм Мітри.
Команда також розкопала керамічні труби, відомі як «кунк», що свідчать про використання в давньоримський період систем подачі води під тиском. Завдяки їм вода потрапляла на верхні рівні замку, що було на той час передовою технологією. А всередині склепінчастої цистерни вчені виявили водоспадний механізм, що живив розподільну мережу.
Велике підземне місто зі значним запасом води
Серед знахідок були фрагменти стародавніх фляг для води, Це свідчить про те, що солдати та цивільні особи носили воду з собою. Професор Джошкун наголосив, що водосховище замку мало величезну місткість: воно могло забезпечувати водою тисячі людей упродовж цілого року (без використання інших джерел).
Фортеця була розрахована на приблизно 1600 мешканців, але під час облоги могла вмістити значно більше народу, приймаючи з околиць місцевих жителів, що шукали притулку під землею. Велике підземне місто зі значним запасом води допомагало вижити великій кількості людей під час тривалих атак, розповіло видання Arkeonews.
Зерзеван займав стратегічно важливу позицію між стародавніми містами Аміда (сучасний Діярбакир) та Дара. Із замку відкривалася широка панорама місцевості, завдяки чому можна було контролювати найважливіші торгові шляхи. Фортеця також стала свідком запеклих конфліктів між Римською та Сасанідською імперіями.
Як повідомила команда професора Джошкуна, історія замку сягає ассирійського періоду, але основне військове поселення було засноване тут у III столітті н. е., в епоху римського панування. Зерзеван безперервно функціонував аж до ісламських завоювань 639 року н. е. За часів правління візантійських імператорів Анастасія (491–518 рр. н. е.) та Юстиніана I (527–565 рр. н. е.) стіни та споруди замку були відремонтовані та частково перебудовані. І це ще більше посилило його обороноздатність.
Фото: Osman Bilgin/AA
