Зараз це звучить шокуюче, але щодня під час обіду кожен французький школяр отримував свою законну склянку червоного вина – щоправда, розбавленого водою. І, уявіть, ніхто не обурювався! Навпаки – батьки були спокійні, вчителі задоволені, а лікарі навіть схвалювали. Така практика проіснувала аж до 1967 року, хоча для малечі її скасували трохи раніше – у 1956-му.
Дитина з вином. Франція. 1950-ті роки
Півлітра на день – і це норма!
До середини XX століття французький школяр будь-якого віку міг випивати до півлітра на день слабоалкогольного напою на вибір: сидр, вино або пиво. Напій обов’язково розбавляли водою, щоб діти не обпекли собі горло і могли спокійно зробити ковток без огиди.
На кожній перерві співробітники шкільних їдалень роздавали по склянці такого «горілчаного» напою дітям замість компоту або чаю.
«Вода життя» проти мікробів
Історичні корені цієї традиції сягають глибокої давнини. Ще стародавній Гіппократ вважав вино справжньою панацеєю. Римський лікар Гален використовував вино як снодійне та для промивання ран. У середні віки з’явилася дистиляція, і люди навчилися виробляти чистий спирт, який поетично назвали «aqua vitae» – «вода життя».
Вважалося, що алкоголь добре зігріває і вбиває мікробів. Щоб скоротити захворюваність простудою серед дітей, їх поїли алкоголем. У 1930-х роках держава навіть привітала таку практику, закликаючи привчати дітей до смаку вина з малих літ.
Шкільний обід в Еврі близько 1900 року
Дитинство під градусом
Проте незабаром учителі почали скаржитися на поведінку школярів: вони втрачали контроль, засинали на уроках і зовсім не були налаштовані на заняття. Коли деякі директори шкіл заборонили подавати спиртне учням, батькам це не сподобалося. Без цієї своєрідної профілактики їхня дитина могла з легкістю захворіти! І вони почали класти своїм дітям у кошик з обідом пляшки вина, сидру або пива. А якщо забороняли пити і свій напій, школярів поїли вранці під час сніданку вдома.
До 1950-х років рівень споживання алкоголю у Франції досяг жахливих масштабів. За даними ООН, у 1952 році житель країни старше 14 років у середньому випивав 138 літрів вина щорічно. У 1951 році французькі статистики підрахували, що на одного француза припадає 21 літр чистого алкоголю на рік. Для порівняння: в Італії цей показник становив 9,2 літра, у США – 6,2 літра, у Великобританії – 5,9 літра.
Захмелені першокласники та тверезі міністри
У 1954 році уряд Франції очолив соціаліст Пʼєр Мендес-Франс, який негайно почав боротися з надмірним споживанням алкоголю в країні. Наприкінці року він створив Верховний комітет з вивчення проблем алкоголізму, який з 1955 року розгорнув масштабну інформаційну кампанію.
Особливу увагу Мендес-Франс приділяв споживанню алкоголю серед дітей. Як згадує лікарка-психіатриня Сюзанн Серен: «Багато батьків давали дітям з собою алкоголь. Іноді це було півлітра вина, іноді сидр або пиво – залежно від регіону. Я сама була свідком невеликої драми в паризькому регіоні: батьки наполягали, щоб діти брали з собою алкоголь, директор відповів відмовою. Тоді батьки вирішили, що діти питимуть вино до того, як підуть до школи. Діти приходили червонощокими, спітнілими і спали майже весь ранок прямо на уроках».
Молодші школярі з власним кошиком для обіду і пляшкою вина близько 1900 року
Сам прем’єр-міністр демонстративно пив тільки молоко навіть на офіційних прийомах і в якості експерименту розпорядився безкоштовно видавати молоко школярам у кількох навчальних закладах.
125 мілілітрів компромісу
У 1956 році дитячий алкоголізм набув колосальних масштабів. Школярі вже почали напиватися: хтось ставав апатичним, ледачим і сонливим, а хтось, навпаки, гіперактивним, озлобленим і некерованим.
8 серпня 1956 року французьке міністерство освіти видало циркуляр, який повністю заборонив подавати в шкільних їдальнях будь-які алкогольні напої школярам молодше 14 років. Тепер у школах замість спиртного повинні були подавати тепле молоко і шматочок цукру.
Учням старшого віку пити вино дозволялося, але розбавлене водою і не більше 125 мл за один прийом їжі. Допускалося також споживання легкого пива або легкого сидру.
«Вивчимо це зі школи: ніяких алкогольних напоїв дітям». Агітаційний плакат 1958 року
Як на це рішення французького уряду відреагували батьки школярів? Вони були збентежені: хіба молоко може вберегти дітей від простуди? Навіть не всі представники влади були згодні з введенням цього закону. У березні 1956 року Національний консультативний комітет зі шкільного та університетського здоров’я провів дослідження на тему наслідків споживання алкогольних напоїв вихованцями шкіл-інтернатів і нічого поганого не знайшов. У результаті був сформульований висновок: заборона алкоголю в нинішніх умовах нецільова. Однак відміняти указ ніхто не став.
Стаття у французькій пресі про відповідну заборону
Кінець епохи: від вина до соку
На повну відмову від споживання дітьми алкоголю пішло трохи менше 30 років. Повністю заборонили алкоголь у школах тільки чверть століття потому, за ініціативою міністра освіти Алена Савари.
У циркулярі від 3 вересня 1981 року вказувалося, що обмежувальні заходи відтепер стосуються і ліцеїстів, тобто старшокласників: «Учням не належить давати ніякі алкогольні напої, навіть якщо йдеться про розбавлене водою вино, пиво або сидр. Допустимими напоями є вода, молоко і фруктовий сік (виноградний або яблучний)». У документі окремо зазначається, що школярі не можуть приносити алкоголь із собою і розпивати його за їжею.
Таким чином, традиція, що існувала століттями і здавалася непорушною, остаточно пішла в минуле. Вино зникло з дитячих столів – не тому, що французи розлюбили його, а тому, що нова епоха принесла інше розуміння медицини та здорового способу життя.
