Ніла Іваненко 
Виявляється, цей період був значно динамічнішим, ніж думали свого часу науковці. Принаймні тому, що він проклав шлях до виникнення такої складної форми життя як людина.
Термін «Нудний мільярд» придумав наприкінці 1990-х років англійський палеонтолог Мартін Брезієр для визначення повільного геологічного та біологічного розвитку Землі між 1,8 та 0,8 млрд років тому.
З легкої руки англійця чимало його колег теж вважали цей період найнуднішим в історії планети, бо були впевнені, що тоді з її кліматом, тектонічною активністю та біологічною еволюцією не відбувалося нічого особливого. Але це, здається, не так.
Нещодавно команда вчених із Сіднейського університету та Університету Аделаїди (Австралія) заявила, що цей часовий відрізок насправді нудним не був.
Про що повідомили дослідники?
За словами науковців, за часів «Нудного мільярда» зсув тектонічних плит відіграв центральну роль в перетворенні поверхні Землі з токсичної та непридатної для дихання на світ, повний збагачених киснем, життєдайних океанів.
Таким чином «Нудний мільярд» проклав шлях епосі, що спричинила появу розвиненого розумного життя, розповіло видання Daily Mail. Професор Мюллер, провідний автор дослідження, заявив, що саме «Нудний мільярд» «допоміг сформувати придатність Землі для життя».
Команда розробила комп’ютерну модель, що відобразила еволюцію Землі з 1,8 млрд років тому й до наших днів. Модель реконструювала зміни кордонів плит, околиць континентів та вуглецевий обмін між мантією, океанами та атмосферою.
За свідченням дослідників, на початку «Нудного мільярда» на нашій планеті існував древній суперконтинент Нуна. До нього входили частини сучасних Азії, Австралії та Північної Америки, а також, імовірно, Західної Африки та Індії. Розпад Нуни започаткував ланцюжок подій, що спричинили скорочення викидів вулканічного вуглекислого газу та розширення мілководних морських ділянок, багатих на кисень.
Близько 1,5 млрд років тому ця фундаментальна зміна в хімії атмосфери спричинила появу перших еукаріотів. Так називають організми, клітини яких містять чітко виражене ядро та інші мембранозв’язані структури. Перші еукаріоти були предками всього складного життя, яким ми його знаємо: як-от рослини, тварини та гриби.
Перші примітивні еукаріоти, що мешкали в мілководних морських зонах, – піонери в тому сенсі, що вони були аеробними, тобто потребували кисню для розвитку та виживання. Моря з цими зонами, ймовірно, були великі, насичені киснем, а отже, забезпечували стабільне середовище для процвітання складного життя, зазначили вчені.
Рухома тектоніка плит змінила поверхневе середовище Землі.
Близько 900 мільйонів років тому утворився новий суперконтинент Родинія, що включив майже всі масиви суші Землі. Цей континент розпався приблизно 750 млн років тому, що збіглося із завершенням «Нудного мільярда».
Рівень кисню за часів «Нудного мільярда» був значно нижчим, ніж тепер. Лише 450 млн років тому, коли на суші закріпилися рослини, рівень кисню різко зріс.
Щодо тектоніки плит, то лише за останні кілька сотень мільйонів років сформувалось щось подібне до сучасної Землі.
Останнім часом науковці дедалі частіше стали віддавати «Нудному мільярду» належне. А дослідники Оксфордського університету назвали його «геологічною залою очікування для сучасної ери фанерозою, що веде до появи розумного життя на Землі».
Дослідження, проведене у 2017 році, показало, що 1,25 мільярда років тому у рослин зародився фотосинтез. Ця епоха, можливо, підготувала ґрунт для поширення складніших форм життя, кульмінацією якого став так званий Кембрійський вибух 541 млн років тому. Він ознаменувався появою нових типів тварин – можливо, через різке підвищення рівня кисню в атмосфері.
Нове австралійське дослідження, опубліковане в журналі Earth and Planetary Science Letters, показало: «Нудний мільярд» був значно динамічнішим, ніж вважалося раніше.
Фото: Unsplash
