Розшифровуючи акустичну комунікацію кашалотів за допомогою штучного інтелекту, команда вчених із дослідницької ініціативи CETI (Cetacean Translation Initiative) та Каліфорнійського університету в Берклі знайшла спільні закономірності в мові цих морських ссавців та людей.
Учені вперше виявили в кашалотів голосні звуки, які вважались унікальними для людей. Кашалоти, зокрема, можуть змінювати частоту своїх клацань, щоб видавати звуки «а» та «і».
Той факт, що кашалоти структурують та повторюють ці складні звуки, свідчить про те, що вони відіграють важливу роль в їхньому соціальному житті.
Про що дізналися науковці?
Кашалот (Physeter macrocephalus) є найбільшим представником зубатих китів, найбільшим морським хижаком, що має найбільший мозок серед усіх тварин. Учені давно намагалися розшифрувати мову китів і навіть поспілкуватися з ними. Ідея здається шаленою, але останніми роками науковці дедалі ближче підходять до розгадки коду напрочуд складного спілкування великих морських ссавців.
Нещодавно, слухаючи розмови кашалотів, дослідники зробили цікаве відкриття. Виявилося, що у своїх вокалізаціях вони використовують одинарні та подвійні голосні звуки. Нагадаємо, що таке подвоєння голосних називається дифтонгом. Існування цієї особливості у спілкуванні китів може перевернути наші уявлення про нелюдський інтелект.
«Це відкриває абсолютно новий розділ у нашому розумінні комунікації кашалотів. Тепер ми знаємо, що кашалоти мають структури, подібні до голосних та дифтонгів, і що в них розвинувся абсолютно незалежний спосіб промовляння голосних», – розповів виданню IFLScience Девід Грубер, засновник та президент проєкту CETI.

Опановуючи мову тварин
Вивчення комунікації тварин є складним завданням для людини, оскільки попри всі наукові зусилля, ми не можемо не підходити до нього з упередженнями, що властиві спілкуванню Homo sapiens. Одним із ключових завдань для проєкту CETI, що зосереджений на розшифровуванні звуків китів, став пошук можливості подолати ці упередження.
Одне з них пов’язане з ритмом, оскільки наша мова формується голосовими зв’язками, які вібрують значно швидше, ніж фонічні губи китоподібних.
Враховуючи цю різницю, науковці помітили дещо разюче. У вокалізаціях кашалотів спостерігалися закономірності, які відповідали закономірностям людських голосних, зазначив Грубер. Ба більше, ці закономірності були такими чіткими, що їх можна було транскрибувати за допомогою людських звуків, як-от «а» та «і».
Ці звуки також могли комбінуватися, створюючи вокальний малюнок, подібний до дифтонга.

Еволюція мовних моделей
Це надзвичайне відкриття демонструє, що комунікація кашалотів набагато складніша, ніж ми вважали раніше. Вона має більше спільного з людською мовою, ніж можна було собі уявити. Завдяки цьому відкриттю науковці глибше розуміють те, як структурні елементи мови еволюціонували у тварин та людей.
«З огляду на лінгвістику є цікавою подібність до системи голосних звуків людини», – додав Гашпер Бегуш, керівник лінгвістичного відділу проєкту CETI. «Наявність стійких патернів, схожих на голосні та дифтонги, вказує на рівень фонетичної складності, який раніше вважався унікальним для людини. Тож структурні елементи мови є більш універсальними для різних видів, ніж ми вважали», – підсумував він.
Результати дослідження опублікував журнал Open Mind.
Фото: Unsplash




