Мало не всі ми грішимо тим, що часто відкладаємо прийняття важливого рішення, адже наш мозок концентрується на потенційно негативних наслідках. Згідно з новим дослідженням, обдумування негативних сценаріїв впливає на нас сильніше, ніж передчуття позитивних результатів.
Команда дослідників з Університету Бата (Велика Британія) та Університету Ватерлоо (Канада) проаналізувала дані Британського панельного дослідження домогосподарств (BHPS). Ця довгострокова робота, що тривала з 1991 до 2024 року та охопила близько 10 000 британських сімей, вимірювала низку економічних, соціальних та психологічних змінних. Науковці вивчали дані близько 14 000 осіб, відстежуючи їхні емоційні реакції на реальні економічні рішення щодо інвестицій, здоров’я або зміни роботи.
Про що довідалися вчені?
Згідно з дослідженням, емоційний дисбаланс, за якого більше уваги приділяється потенційним негативним наслідкам, а не позитивним, відіграє центральну роль у формуванні економічної поведінки.
Учасники опитування, які відчували радше негативні, ніж позитивні емоції очікування, значно частіше уникали ризику. При цьому вплив страху був більш ніж у шість разів сильніший, ніж очікування щастя, яке могло спіткати учасників. А ще страх знижував імовірність того, що люди чекатимуть відкладених позитивних результатів (таких як повернення інвестицій), навіть якщо терпіння могло увінчатися більшою винагородою.
«Простіше кажучи, емоційний біль від очікування втратити 10 фунтів стерлінгів значно сильніший, ніж насолода від думки про виграш 10 фунтів стерлінгів. Цей дисбаланс визначає, на який ризик люди готові піти і як довго вони готові чекати, потенційно впливаючи на рішення у повсякденному житті, від грошей та кар’єри до здоров’я та добробуту», – заявив професор Кріс Доусон, співавтор дослідження.
Команда також виявила, що коли людина врешті стикається з результатами, втрати вона відчуває сильніше, ніж винагороди, розповіло видання Popular Science. Емоційний біль від втрати приблизно вдвічі сильніший, ніж від еквівалентної вигоди.
Це дослідження, на думку його авторів, допомагає пояснити, чому люди, які більш схильні до уникнення ризику, також схильні й до більшої нетерплячості.
«Ми бачимо, що уникнення ризику та нетерпіння психологічно пов’язані», – зазначив доктор Сем Джонсон, співавтор дослідження. «Люди намагаються уникати варіантів з можливими негативними наслідками, а також прагнуть, щоб ситуація вирішилася швидше, аби мінімізувати емоційний тягар, який відчувають, – страх перед очікуванням поганих новин», – додав учений.
«Люди можуть відкладати медичне обстеження або уникати його, якщо результати надходять із затримкою. Навіть якщо обстеження знижує ризик для здоров’я, страх очікування потенційно поганих новин може відбити бажання обстежуватись», – навела команда приклад з іншої сфери нашого життя.
Результати дослідження опублікував журнал Cognitive Science.
Фото: Unsplash
